Весільні коломийки

Ой їхало весілля попід нашу грушку,
Зачепило за гілляку, загубило дружку.

Ой їхало весілля попід нашу хату,
Зачепило за гілляку, загубило сваху.

Грай, музико, коли граєш, коли добрий смичок маєш,
А не граєш, не дури, даром грошей не бери.

А музиці ковбаси, а музиці сала,
А музика звар'ювала, грати перестала.

Ой чи тут чи не тут, тут має щось бути.
Ми приходим на подвір'я, самогонку чути.

Ой що то за дівчинонька висока та пишна,
Її мати породила, як зацвіла вишня.

Ой що то за парубок до війська строїться,
А, як вийде на вулицю, гусака боїться.

А я можу закластися на 200, на 300,
Що той дядько в животі має футболіста.

Породила мене мати на самого Петра,
Дала мені руки й ноги на півтори метра.

Породила мене мати на самого Спаса,
Дала мені такі вуса, як у Фантомаса.

Ой дівчата, дівчатонька, не дайте ми вмерти,
Буду я вам за бичка до самої смерти.

Всі ся хлопці поженили і ходять з жінками,
А я ходжу по селі і дрочуся з псами.

Ой чий же то хлопець, до кого він вдався,
Як го мати породила, ще не підстригався.

Як тверезий, гарний хлопець весело жартує,
А як вип'є 200 грам, додому рачкує.

Не співай, не співай, не співай нікому,
Бери в зуби помідор і втікай додому.

Хлопці, гура, хлопці гура, від мого віночка,
Мій віночок тисячу варт одна галузочка.

Пропили сь ми дівчиноньку, пропили, пропили,
Прийшлись ми ся подивити чи сьме й не втопили.

Вженила сь ня, моя мамко, в щасливу годину,
Прийми, мамко, мою жінку як рідну дитину.

Перед хатов сонце гріє, а за хатов тінця,
Чи згодує котра мати такого леґінця.

Ой ти вийди, дівчинонько, як ісь виходила,
Подивися, чи той хлопець, котрого сь любила.

Ой ти вийди, дівчинонько, відчини ворота,
Щоби ми ся не зломила косиця золота.

Ой дивися, дівчинонько, за кого ти іти,
Бись потому не плакала, як тя буде бити.

Ой летіла зозуленька, та й сіла на ліску,
Відкривайте, мамо, хату, веду вам невістку.

Ой у мене в городчику зацвіла капуста,
Молодий ся дуже тішить, що молода тлуста.

Я за дружбу, я за дружбу, де мій дружба ходить,
А мій дружба поза хату старі баби водить.

Я за дружбу, я за дружбу, де мій дружба дівся,
А мій дружба у коморі сметанов заївся.

Сидить дружка за столом та й надула писки,
Вна хотіла ковбаси, а ї дали кишки.

У суботу на роботу голова боліла,
У неділю на весілля мало не злетіла.

У сусіди весіллечко, пусти мене, нене,
Бо мій хлопець не танцює, чекає на мене.

У суботу на роботу та хай іде мама,
У неділю на весілля я вже піду сама.

У суботу на роботу піде мама з татом,
У неділю на весілля то піду я з братом.

—   Іди, доню, до церковці усі дзвони дзвонять.
—   Ой не піду, мамко моя, бо ніжки мня болять.
—   Іди, доню, на весілля як музика грає.
—   Дайте, мамко, черевички, я пошкандибаю.

Ой запирай, свату, хату, я замерзла в ноги,
Не можу ся дотулити до твої підлоги.

А я піду на весілля та й буду до рання,
Стоїть бучок на полиці, то моє снідання.

Ой молоді молодиці, ту не заважайте,
Ідіть домі, варіт кашу, дітей запихайте.

Ой старосто, старостину, дай же ми горілки,
Бо ти хату розваляю, лишаться одвірки.

Ой старосто, старостику, щось треба думати,
Бо запармо болить горло, треба підливати.

Ой, дівчино молодийка, ще не віддавайся,
Ґаздувати дуже тяжко, мене запитайся.

Ой дивися, молода, чи високі вікна,
Як тя буде любко бити, бись у них утікла.

Не журіться, молодята, що бдете робити,
Одне буде бульбу дерти, а друге варити.

Не журіться, молодята, що бдете робити,
Купите си мотоцикла, бдете ся возити.

Не журіться, молодята, що бдете робити,
Купите си телевізор, бдете ся дивити.
Не такий то телевізор, що він файно грає,
А такий то телевізор, що ся повиває.

Ти ся, Аню, віддаєш, а мені й не вгадці,
Моє пір’я на перину ще росте на качці.

Кухарка ся замастила, староста напився,
Шкода пана господаря, що тілько трудився.

У нас така молода, як цвіток калини,
А в вас такий молодий, якби зліпив з глини.

У нас така молода, файнюська, як лялька,
А в вас такий молодий, як стара куфайка.

Ой казала старостику молодийка свашка:
Ходи зі мнов до стодоли, покажу ти пташка.

Ой ішов я горі селом та й видів кухарку,
Що сиділа із старостов у курячім царку.

Ой чи тото весіллячко, чи тото гостина,
Витягайте кота з печи, най троха простине.

Ой староста впав із моста, штани ся подерли,
А свашки ся так сміяли, що мало не вмерли.

Ой зелений барвіночку, стелися низенько,
А ти, милий чорнобривий, присунься близенько.

Ой йшли дівки на весілля та й таке повіли:
—   А ми нині борщ варили, а пироги їли.
А хлопаки ішли ззаду та й ся прислухали,
А як прийшли на весілля, то так заспівали:
—   Беріть; хлолці, тоту в танець, що пироги їла,
Лиш помали обертайте, би ся не розсіла.

Ой я прийшла на весілля не їсти, не пити,
А я прийшла на весілля людей веселити.

Ой ви свату, та ви свату, пускайте до хати,
А що сь те нам обіцяли, мусите нам дати.

А в вашого молодого всі дружби розслізли,
Три години по драбині за цибульов лізли.

Ой на горі на високі пес чорний загавкав,
Подивіться, люди добрі, дружба ся засмаркав.

Ой червоний бурячок, зеленийка гичка,
Перший дружба, як бичок, дружка, як теличка.

Ой ти, дружбо, не співай, та й марно не дрися,
А йди домі, візьми бритву й добре поголися.

Ой наш дружба молодийкий, любити не вміє,
Як на дружку ся подивит, відраз червоніє.

Ой що ж то у вас за дружба, що то за зараза,
Що він так боїтся дружки, як противогаза.

Ой вашого дружбу до школи би дати,
Щоби там го підучили дружку цілувати.

Ой кувала зозуленька на високі брамі,
Файно тобі було при ріднийкі мамі.

Ой жаль мені того сиру і тої сметани,
Що тя мамка годувала для чужої мами.

Ой дружбо мій дорогийкий, тепер не спішися,
Як-ісь іще не напився, то тепер й не дрися.

Не встидайся, дівчинонько, бо то нич не стидно,
Я на тебе ся подивлю, а по тобі видно.

Ой кувала зозуленька в гаї зелененькім,
Сидить дівка за столом в вельоні біленькім.

Не дивися, дівчинонько, що муж чорнобривий,
Бо ще не раз будеш спати під плотом, в жаливі.

Ой як підеш за невістку до мами чужої,
То прошу тя, дівчинонько, не забувай й свої.

Вітаю вас, молодятка, кущиком міртуса,
Та й най же вас благословить серденько Ісуса.

Вітаю вас, молодята, квіточков лелії,
Та й най же вас благословить серденько Марії.

Вітаю вас, молодята, та й даю вам п’ятку,
Бисьте мали штири хлопці, а п’яте дівчатко.
Ой ті штири кавалери — сіяти й орати,
А те п’яте дівчаточко хатку підмітати.

Вітаю вас, молодята, даю гроші в руки,
Та най вам ся діти ведут, як у бульбі жуки.

Вітаю вас, молодята, з грішми на тарели,
Щоби усі штири сини були інженери.

Ой наш дружба молодийкий іде дарувати,
Бо він хоче молоду ще поцілувати.
А він бідний зажурився та й не сподівався,
Молода поцілувала, він лиш облизався.

Ой дівчино молодийка, що з тобов ся діє,
Що вже тобі на переді фартушок куртіє.

Ой чужая матіночка ранесенько будить,
А як прийде до сусіди, то ще й і обсудить.

Тепер не плач, дівчинонько, бо не маєш чого,
Сама собі вибирала хлопця молодого.

Вітаю вас, молодята, на всі штири канти,
Бисьте мали штири сини і всі музиканти.

Ой береш ся за жіночку файну, як лелію,
Як ти люди скажут бити, ти кажи, не вмію.

Ой згадай си, дівчинонько, як я тя повчала,
Як тя буде милий бити, бись йому віддала.

Ой чого ж ти, дівчинонько, сидиш та й думаєш,
Уже тепер коло себе миленького маєш.

Ой по вашій, кумцьо, стрісі лазили качата,
Дай вам, Боже, молодята, до року близнята.

Ой зацвіло, кумцьо, зілля на ґанку, на ґанку,
Таку маєш, хлопче, жінку, як з театру ляльку.

Ой та тобі, перша дружко, дарую сороку,
Щобись собі пару найшла іще цього року.

Ой та тобі старший дружбо, дарую качата,
Щоби тебе все любили молоді дівчата.

Ой а тобі, друга дружко, пурхливі горобці,
Щоби тебе все любили молодийкі хлопці.

Ну а тобі, другий дружбо, дарую маківки,
Щоби тебе все любили молодийкі дівки.

Ой не тішся, дівчинонько, що йдеш за шофера,
Кождий шофер добре знає, де в буфеті двері.
Він по селах всюди їздить, кожний його знає,
А куди він не заїде, там коханку має.

Ой у твого чоловіка дрібнийкії кости,
Він тя часто буде бити, доста має злости.
Ой як бде тя дуже бити, щоби сь не тікала,
Туди сюди обернися і бись му віддала.
Як тя буде дуже бити, ти його не бійся,
Туди сюди обернися та й до нього смійся.

Ой дай ми ся, газдинонько, горівки напити,
То я буду весіллечко твоє веселити.

Лізе дружка по драбині, а я зазираю,
Чи вна має тоти струни, що я на них граю.

Ой чиє то весілечко, пана молодого,
А я собі погуляю, що мені до того.

Ой піду я на весілля та й буду гуляти,
Кажуть люди, що я багач, я ж не маю хати.

Ой, дівчино, молодийка, ти ходи за мене,
Не буде ти за роботу тяжийко у мене,
їсти варити не будеш, бо не буде з чого,
І до стаєнки не підеш, бо нема до чого,
Хоч не буду вечеряти, хоч не буду їсти,
А бду мати попри кого межи людьми сісти.

Ой старосто, старостику, об’їв бись си лікті,
Я цілий день на весіллі на своєму вікті.

Ой я піду на весілля, на весіллю люди,
А хто ж мені на весіллі приятелем буде?

Ой я піду на весілля та й на весіллечко,
Там ся буде веселити моє коханнєчко.

Ой я піду на весілля та й си стану в кутчик,
Та я буду ся позирать, з ким танцює любчик.

Ой на ставу, на ставочку плавали качата.
Ходіт з нами танцювати, молоді дівчата.

Ой дружка ся додружчила коло молодої,
Одну мала шалівочку, позбулася й тої.

Ой ти не плач, молода, та най плаче дружка,
Вона би ся віддавала, не має женюшка.

Ой бувайте здоровийкі, полиці та лави,
Бо я ся вже забираю до чужої мами.

Ой бувайте здоровийкі лави та обруси,
Бо я від матінки свої до чужої йду си.

Ой мій вінку зеленийкий, та мій вінку, вінку,
Та я тебе доносила в файнім пошанівку.

Ой я вінок доносила на стіл положила,
Та я свої родиноньці стиду не зробила.

Та мій роде дорогийкий, та мій роде, роде,
Якби не був ти, мій роде, не була би-м оде.

Сидить ведмідь на колоді та й горіхи лущит,
Файна дівка віддаєся, а ще краща дружчит.

Ой мені ся сподобали тоті кухарочки,
Одна гола, друга боса, третя без сорочки.

Ой в зелені полонині сорока скрегоче,
На весіллі всі співають, хто якої хоче.

Ой веселе весіллєчко, як музика грає.
Яка, сину, твоя доля, хіба пан Біг знає.

Ой бідочко моя тяжка, що ми наробили,
Ще не було весіллечка, а ми вже хрестили.

Було, дівко, не давати хлопцям личко своє,
То ми були не топтали подвір’ячко твоє.

Дай ми, дівко, горівочки напитися з склянки,
Ми привели тобі хлопця, що їх штири в мамки.

Дай, дівчино, горівочки, дай нам цілу бочку,
Ми привели тобі хлопця в зеленім віночку.

Ой, дівчино молоденька, бери нас до хати,
Ми з дороги далекої не годні стояти.

Ми з дороги далекої топтали болото,
Та принесли тобі вінок дорожчий за злото.

Я співати дуже люблю, таку маю вдачу,
Хоч ся серце розпукає, співаю, не плачу.

Ой я прийшла на весілля до свої родини,
Серце своє звеселити хоч до половини.

Ой бодай ти, дівчинонько, горенька не знала,
Що сь так гарно родиноньку докупи зібрала.

Ой далека родинонько, я тя мало знаю,
Так ня кортить до тя, роде, що аж умираю.

Я співала, я гуляла, на весіллі була,
Вибачайте, люди добрі, як їм щось забула.

Та я собі на весіллі, мій чоловік дома,
Та на мене молоденьку поличка готова.

Ой чиє то весіллячко - пана молодого,
Та най буде щасливийкий, поки віку його.

Ой музико, музиченьку, най ти добре буде,
Тось не одну нічку не спав, забавляв ісь люде.

Ой музико, музиченьку, видів бись гаразду,
Не з одного батяруги ти вже зробив ґазду.

Ой музико, музиченьку, ти масний язичку,
Не з одної дівчиноньки зробив молодичку.

Як хочете, люди, знати, де в хаті весілля,
Та там стоїт на столику зеленийке зілля.

Барвіночку зеленийкий, мамка тя кохала,
З річки водицю носила та тя поливала.

Ой зривала мамка зілля рано в понеділок,
А то буде файні дівці на зелений вінок.

Ой стелився барвіночок в зелену долину,
А староста го нарізав в щасливу годину.

А свашечки-голубочки в купку ся збирали,
Та й зелений барвіночок в пучечки складали.
А як рівнийко зложили, віночки повили,
Ручки свої білесенькі в водичці помили.
Ручки свої білесенькі в водиці помили,
Дай, старосто, горівочки, бо ся потрудили.
Дай, старосто, горівочки, би ся закропити,
За віночки зелененькі треба заплатити.
За віночок треба дати чистойку горівку,
Ми ти дамо під віночок молоденьку дівку.

Ой зелений барвіночку, стелися ще нижче,
А ти, милий чорнобривий, присунься ще ближче.

Ой летіли білі гуси від броду до броду,
Як ся файно подивити по моєму роду.

Ой весілля, товаришу, весілля, весілля,
Через чужі молодиці не маю спасіння.

Широкий лист на трепеті, ширший на яворі,
Прийми, мамко, подарунки від жіночки мої.

Прийми, мамко, подарунок від жіночки мої,
Та заховай на пам’ятку від невістки свої.

Реклама: фотограф луцьк