Прислів'я та приказки про час та його супутників (дні тижня, місяці, пори року)
Час, як вода,— все йде вперед.
- Бережи час, час за гроші не купиш.
- Все добре у свій час.
- Всякому овочеві свій час.
- Згаяного часу і конем не доженеш.
- На все свій час.
- Настане час — не стане й нас.
- Не тим час дорогий, що довгий, а тим, що короткий.
- Прийде врем'ячко — достигне яблучко і само відпаде.
- Час все лікує.
- Час — найліпший лікар.
- Час — то лікар на всі гризоти.
- Час за час — все ближче до вечора.
- Час минає, а не вертає.
- Час, мов віз: з гори чухрає, його не доженеш.
- Час мочить, час і сушить.
- Час — не кінь: не підженеш, та й не зупиниш.
- Час — не віл: його не налигаєш.
- Час платить, час і тратить.
- Час усього навчить.
- Буває, було, буде.
- Був, та не стало, мов язиком злизало.
- Була м'ята, та пом'ята.
- Було — не було, само минулося.
- Було, та загуло.
- Було, та з водою сплило.
- Було, та полетіло.
- Було, та мохом поросло.
- «Коли то було?» — «Ще як дід до баби в свати ходив».
- Не буде так, як думаєш, а буде так, як станеться.
- То буде, як на камені пісок зійде.
- Тоді то буде, як на моїй долоні волосся виросте.
- Тоді то буде, як мій татуньо з тамтого світу верне.
- Тоді то буде, як ся догори вода оберне.
- Тоді то буде, як своє вухо побачиш.
- Тоді то буде, як рак свисне.
- Тоді то буде, як дві неділі разом зійдуться.
- То тоді ще було, як баба дівкою була.
- Чому бути, тому не минути, що має бути, те й буде.
- Що без нас було — чули, що при нас буде — побачимо.
- Що буде, те й буде, ми все перебудем.
- Що було, то було, а що минуло, то травою поросло.
- Що було, то за вітром по воді попливло.
- Що було, то за водою пішло.
- Що було, то мохом поросло.
- Що було, то не верне ніколи.
- Що не бувало, то тепер настало.
- Якось то буде.
- Минулося - забулося.
- І давно ріки догори не плили та й калачі на вербах не росли.
- Як те було давно славно: стояли столи попід сади — їли, нили, глаголили, по бороді текло, а в роті сухо було.
- Все перетреться, перемелеться та й так минеться.
- Все минеться, одна правда останеться.
- Є - минеться, нема - обійдеться.
- Казали минеться, а воно тільки настає.
- Минеться і не змигнеться. Минулого конем не здогониш.
- Що буває, те й минає.
- Вода пливе — роки йдуть.
- Багато води утекло з того часу.
- Багато води до моря уплине, закнм то станеться.
- Не за нас то настало, не за нас перестане.
- Не так сталося, як гадалося.
Краще пізно, ніж ніколи.
- Година платить, година тратить.
- І за доброї години ожидай лихої днини.
- На годину спізнився, за рік не доженеш.
- Відстанеш годиною — не здоженеш родиною.
- Одне сьогодні краще двох завтра.
- Сьогодні пан, а завтра пропав.
- Сьогодні густо, а завтра пусто.
- Що нині мені, то завтра тобі.
- Що нині опустиш, того й завтра не доженеш.
- Що маєш завтра зробити, то зроби сьогодні, а що маєш з'їсти нині, то лиши на завтра.
- Що нині утече, то завтра не зловиш.
- Усе добре впору.
- Краще яйце сьогодні, ніж завтра курка.
- Краще на п'ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.
- Прийшов пізно, так завізно, прийшов рано, так не дано.
- Хто пізно ходить, пізно й приходить.
- Хто пізно ходить, сам собі шкодить.
- Ні рано, ні пізно, саме в добрий час.
- Нема ранку без вечора.
- Піднявся зранку, ще чорти навкулачки не бились.
- Ранній пізньому кланяється.
- Ранок вечора мудріший.
- Ранок — ланок: що ранком не зробиш, то вечором не здогониш.
- Хто перший часом, перший і правом.
- Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
- Хто рано плаче, той увечері сміється.
- Хто раніше прийде, той швидше змеле.
- Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють.
- Рання година держить золото в роті.
- Як не було зранку, то не буде до останку.
День і ніч — доба пріч.
- Аби день до вечора.
- День минув, як у пальці тріснув.
- День мій — вік мій.
- І день буває роком.
- І завтра день буде.
- Зимою днина така: сюди тень, туди тень, та й минув день.
- Зимою деньок, як комарів носок.
- Літній день за зимовий тиждень.
- Не хвалися завтрашнім днем, бо не знаєш, що той день уродить.
- Не хвали день зранку, а хвали увечорі.
- Хвали день увечері, а життя перед смертю.
- Прибуло дня на курячу п'ядь.
- Що Днина — то й новина.
- Шукає учорашнього дня.
- Який день, такий і пожиток.
- Вечір покаже, який був день.
- В ніч найтемнішу про сонце пам'ятай.
- Вночі всі коти чорні, а корови сірі.
- Вночі панують сови та сичі.
- За солодкі ночі гіркі дні приходять.
- Куди ніч, туди й сон.
- Люди ніч розбирають.
- Мала нічка петрівочка, не виспалася наша дівочка.
- Ніч - мати.
- Ніч - мати: не спи, то будеш мати.
- Ніч-мати не дасть погибати.
- Ніч-мати всіх пригортає, а день розганяє.
- Ніч нікому не брат.
- Ніч ночувати — не вік горювати.
- Ніч прижене, і ніч віджене.
- Ніч своє право має.
- Птахи ніч розкльовують.
- Хоч око виколи, така темна ніч.
- Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.
- Якби не було ночі, то не знали б, що таке день.
Про дні тижня
- У неділю по шавлію, в понеділок по барвінок, а в вівторок — снопів сорок, а в середу — по череду, а в четвер — по щавель, у п'ятницю — по дяглицю, у суботу — на роботу.
- Понеділок — шевський празник.
- Понеділок і п'ятниця важкі дні, вівторок і субота — легкі.
- У понеділок роботи не починай і в дорогу не вирушай.
- Вівторок — щасливий день.
- На вівторок зібралось бід сорок.
- Воно як трапиться: коли середа, а коли й п'ятниця.
- Гуляла середа, як ще була молода. Знає пес середу.
- Не сунься середа наперед четверга, бо ще і п'ятниця буде.
- Середа у нас аж до п'ятниці.
- Середа і п'ятниця — четвергу не указчиця.
- Скривився, як середа на п’ятницю.
- То ще не біда, що без риби середа.
- Як прийшла середа, то вчепилася біда.
- Згоджусь я тобі не тепер, то в четвер.
- Краще тепер, як у четвер.
- Не тепер, ак у четвер.
- Як не тепер, то в четвер.
- Не попередить четвер середи.
- Хто в четвер скаче, той у п'ятницю плаче.
- У нього сім п'ятниць на тиждень.
- Довша п'ятниця, як неділя.
- Хто в п'ятницю скаче, той в неділю плаче.
- Субота — вся робота.
- Субота не робота, а в неділю нема діла.
- Субота — не робота: помий, помаж та й спати ляж.
- Коло суботи все багато роботи.
- Йому щодня неділя.
- Неділя — день вимушеного безділля.
- Прийде така неділя, що і в нас буде весілля.
- Сховай слабість на неділю, бо тепер робота є.
- У неділю: «Гоя, гоя!», в понеділок: «Голівонько моя!»
- Через день — то й неділя, через хату — то й весілля.
- Як неділя, то й сорочка біла.
Про пори року
- Весна всім красна.
- А весняночка на весну каже: «Кидай сани, бери віз, та поїдем на рогіз!»
- Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.
- Весна днем красна, а на хліб пісна.
- Весна красна квітками, а осінь — плодами.
- Весна ледачого не любить.
- Весна не за горами, вона приходить, не давши телеграми.
- Весна — наші батько й мати, хто не посіє, не буде збирати.
- Весняний день рік годує.
- Весною і в горобця пиво.
- Весною не посієш - восени не збереш.
- Зелена весна чорне сіно з'їдає.
- Навесні джміль, а восени бджола жениться.
- Журавлі прилетіли і полудень принесли (довгі дні).
- Пізня весна не обдурить.
- Прийшла весна дуже тісна.
- Проспиш весною - заплачеш зимою.
- Бджоли раді цвіту, люди — літу.
- Влітку один тиждень рік годує.
- Влітку і качка — прачка, а взимку і Тереся пе береться.
- Влітку і качка — прачка, а взимку і невістка не хоче.
- Готуй сани влітку, а воза взимку.
- Де літував, там було й зимувати.
- Два рази в році літо не буває.
- Діти, діти, добре з вами вліті, а зимувати — то горювати,
- Дріта-дріта — серед літа, прийшла зима — хліба нема.
- Коли влітку не ходив по малину, взимку вже пізно.
- Кому влітку холод, тому взимку голод.
- Літо запасає, а зима з'їдає.
- Літо дає коріння, а осінь — насіння.
- Літо зиму годує.
- Літом і баба сердита на піч.
- Літом і старець каже: «На ката хата, нам і надворі тепло!»
- Літом ніжкою, а зимою ручкою.
- Літом пролежиш, а зимою з сумою побіжиш.
- Літом сякии-такий бур'янець - як хліба буханець.
- Хто літом гайнує, той взимку голодує.
- Одно літо ліпше, як сто зим.
- Буде літо, то й буде розмаїто, а прийде зима, то й хліба нема, і чоботи ледащо, і робити пема що.
- Прийшло літо — не ходи в луг по калину.
- Раз літо родить.
- Раз на рік літо буває.
- Садок влітку — як кожух взимку.
- Трудно влітку без корови, а взимку без кожуха.
- Хто вліті буде співати, той узимі буде танцювати.
- Хто влітку ледарює, той взимку біду чує.
- Хто літом жари боїться, той взимку не має чим погріться,
- Хто літом працює до поту, зимою поїсть в охоту.
- Що влітку вродиться, то взимку згодиться.
- Що літом одкидаєш ногою, то взимку підбереш рукою.
- Що літом придбаєш, то зимою маєш.
- Що вліті одложиш, то зимою як-бись найшов.
- Що літом родить, то зимою не шкодить.
- «Я дав би дві зими за одне літо»,— казав циган.
- Як діждемо літа, тоді нажнем жита, поставимо в копи та вдаримо в гопки.
- Осінь на рябому коні їздить.
- Восени багач, а навесні прохач.
- Восени і горобець багатий.
- Восени і курчата курми будуть.
- Восени і заєць спасений.
- Курчат восени лічать.
- Красна осінь снопами, а зима намолотом.
- Не чекай сонця до осені.
- Восени і буряк — м'ясо.
- Осінь каже: «Гнило!», а весна: «Мило, лиш би було!»
- Осінь каже: «Я урожу!», весна каже: «А я погляжу!»
- Осінь збирає, а весна з'їдає.
- Осінь одного заморозить, а весна — двох.
- Осінь — наша мати, і жебрака нагодує.
- Осінь усьому рахунок веде.
- Хлібороби з осені — купці, в повесні — старці.
- Бути зимі, як пташка, передвісник зими, проспіва: «Кидай віз, бери сани, та поїдем до Оксани!»
- Взимку літа не доженеш.
- Вовк зими не з'їсть.
- Держися, Хома, іде зима!
- Зима багата снігами, а осінь — снопами.
- Зима без снігу, як літо без хліба.
- Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає.
- Зима невелика, та в неї рот великий; хто це забуває, то й його вона з'їдає.
- Зима спитає, де літував.
- Зима спитає, де літо було.
- Зимою бійся вовка, а літом — мухи.
- Іде зима, а кожуха нема.
- Іди, зимо, до Бучина, бо вже ти нам надокучила.
- І собака зимою про хату думає.
- Кагла взимку служить, а тінь — влітку.
- Коли б не зима, то й літо довше було б.
- Страшна зима, як дров нема, чоботи ледащо і їсти нема що,
- Нехай гуляє, зима спитає, що робив.
- То ще не дивно, що взимку зимно.
- Хто має розум, той не їдн зимою возом.
- Як зазиміє, то й жаба оніміє.
Про дванадцятьох братів-місяців
- В січні настав ніс надвір та й назад на піч.
- В січні січе сніг з вітрами, а пияк трясе зубами.
- В січні росте трава — влітку болить ґазду голова.
- Коли січень найгостріший, тоді рочок найплідніший.
- Січень не так січе, як у вуха пече.
- Січень січе, ще й морозить, ґазда з лісу дрова возить.
- Як у січні тріщать морози, влітку від хліба тріщатимуть вози.
- Вже лютий сніг підгриз, кидай сани, бери віз.
- В лютім сонце іде на літо, а зима на мороз.
- «Якби мені та сила, що в січні,— каже лютий,— то я б бику-третяку роги вломив».
- Лютий воду відпускає, а березень підбирає.
- Лютий виганяє ковалів з гути.
- Місяць лютий гостро кутий.
- Лютий додає до весни охоти, але ти взувай ще добрі чоботи.
- Питає лютий, чи добре взутий, а марець хватає за палець
- Настав лютий — тверезий взутий, а пияк — босий всяк.
- Часом лютий змилується, що людина роздягнеться, але часом такий гострий, що замерзнеш аж до костей.
- Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.
- Березень з водою, квітень з травою, а травень з квітами.
- Березень сухий, а мокрий май — буде каша й коровай.
- Буває март за всі місяці варт.
- В марті курка з калюжі нап'ється.
- Прийде марець, то умре не один старець.
- Коли марець пережив старець — буде здоров,
- коли баба в маю слаба — молитву замов.
- Як марець ясний, то май щасний.
- Коли в березні орють, а квітень студений, травень буде красний, теплий і зелений.
- Марець кусає за палець.
- Мартове тепло — як мачушине добро.
- Март невірен: то сміється, то плаче.
- Март спочатку хмарний, в середині болотний — сніп буде намолотний.
- Ні в березні води, ні в квітні трави.
- Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай.
- Сухий марець, мокрий май — буде жито, як Дунай.
- Що марець випече, то квітень висіче.
- Квітень з водою — жовтень з пивом.
- Квітень з водою — травень з травою.
- Квітневий сніг такий, як жіночий плач.
- Мокрий квітень, сухий май — для картоплі буде рай.
- Теплий квітень, мокрий май — буде у стодолі рай.
- Квітень-переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа.
- Якщо квітень робить галас, буде зерна і сіна повний запас.
- Два дощики в маю, певно бути врожаю.
- Коли в маю дощ не випаде, то й золотий плуг нічого не виоре.
- Коли прийде май, то за себе кожен дбай.
- Май — усяк собі дбай, а іюнь — хоч сій, хоч плюнь.
- Мокрий май — жито, як гай.
- Май — волам дай, а сам на піч тікай.
- Майська роса — краще вівса.
- Травень холодний — рік хлібородний.
- Холодний май — буде добрий урожай.
- «Почекай, маю, я іще тобі заграю»,— каже мороз.
- Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
- Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться.
- Коли в червні біб зацвіте, то найбільший голод буває, а коли мак, то не так.
- У червні на полі густо, а надворі пусто.
- Яка погода в липні, така буде в січні.
- В першій половині серпня погода стала — буде зима довготривала.
- У серпні серпи гріють, а вода студить.
- Як вересніє, то дощик сіє.
- Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із гаю.
- Плаче жовтень холодними сльозами.
- У листопаді зима з осінню бореться.
- В падолисті багато води — для лук великі шкоди.
- Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.
- Листопад вересню онук, жовтню син, зимі рідний брат.
- Грудень рік кінчає, а зиму починає.
- Грудень землю грудить, а хатинки студить.
- Готуйтеся, люди, бо йде грудень!
- Смутний грудень, як прийде студінь.
- Смутно, як в грудні пополудні.
- Сумний грудень і в свято і в будень.
- У грудні тепло, як за лихим паном.
- Грудень холодний та сніжний — хліб буде буйний та пишний.
- Як у грудні сніг заляже, то в серпні жито виляже.
- Якщо сухий грудень буває, то суха весна і сухе літо довго потриває.
Старий рік в ноги, а новий — у пороги.
- На новий рік прибавилось дня на заячий скік.
- Тріщи не тріщи, а вже минули водохрещі.
- В лютім Дорота заповідає сніги і болота.
- Громниця, скидай рукавиці, близько весна.
- На громницю маєш зими половиню.
- Коли на стрітення нап'ється гуска з сліду води,
- набереться господар біди.
- Як на стрітення півень води нап'ється, то на Юрія віл напасеться.
- Стрічаються на стрітення зима з літом, щоб поборотися, кому йти наперед, кому вертатися назад.
- На стрітення повертається птиця до гнізда, хлібороб — до плуга.
- Прийшли Євдокії, дядькові затії: плуги чинити, борону точити.
- З сорока святих сорок морозів буде.
- На сорок святих сорока сорок паличок у гніздо положить.
- На Теплого Олекси риба хвостом лід розбиває.
- Дме вербич — кожуха тербич.
- Прийде тиждень вербовий — бери віз у дорогу дубовий.
- Шити-білити: завтра Великдень.
- До благовіщений зими не лай, а саней не ховай.
- До благовіщений і птиця гнізда не в'є.
- На благовіщений весна зиму поборола.
- До святого духа не скидай кожуха, а по святім дусі ще ходи в кожусі.
- У нас сьогодні Луки: ані хліба, ані муки.
- У нас два Єгорія: один голодний, другий холодний.
- З Юрія хороводи, з Дмитрія — вечорниці.
- Коли на Юрія дощ і грім, буде радість людям всім.
- На Юрія сіна коню кинь та й вила закинь.
- На Юрія роса — не треба коням вівса.
- На Юрка сховається в житі курка.
- Сіно — до Юрка, а хліб — до Ілька.
- Треба добре дбати, аби не купувати: сіна — до Юрка, хліба — до Ілька.
- Юрій з теплом, а Никола з кормом.
- Юрій з водою, а Никола з травою.
- Юрій з хати всіх на поле вижене.
- В кожнім році два Миколи: на першого Миколи не буває холодно ніколи, а на другого Миколи не буває тепла ніколи.
- До Миколи не буде літа ніколи: не сій гречки і не стрижи овечки.
- Не хвались на Юрія посівом, а хвались на Миколи травою.
- Бджола каже: «Годуй мене до Івана, я зроблю з тебе пана».
- Хто не посіяв на богослова, той не варт і доброго слова.
- На Івана Купала баба муки не мала, на святого Петра пирогів напекла.
- Після Івана Купала не треба жупана.
- До Петра молочка відерце, а по Петрові — глек, та й то неповпий.
- Зозуля кує тільки до Петра, а потім мандрикою вдавиться.
- Коли на Петра проса з ложку, то буде і в ложці.
- Як по Петру, то й по теплу.
- Прийшов Петро — вирвав листок, прийшов Ілля — вирвав і два, а прийшов спас — бери рукавиці про запас, прийшла пречиста — на дереві чисто,
- прийшла покрова — на дереві голо.
- Раз у рік — Петра.
- У петрівку бджоли роблять на панів, а в спасівку — на себе.
- Тепер не петрівка, щоб повторяти разів кілька, а зима — сказав та й нема.
- Хто в петрівку сіна не косить, той зимою і в собак їсти просить.
- На Бориса і Гліба берися до хліба.
- Зле на Прокопа, коли змокне копа.
- Тільки до Іллі добрі рої, а по Іллі повісь роя на гіллі.
- До Іллі зробити сіно — наче пуд меду в нього вкласти.
- До Іллі сіно і під кущем сушать, а після Іллі й на кущі не сохне.
- Ілля на полі копи лічить.
- До Іллі хмари ходять за вітром, а з Іллі — проти вітру.
- На Іллі до обіду літо, а після обіду осінь.
- На Іллі новий хліб на столі.
- Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля.
- Минув спас — держи кожух про запас.
- Од спаса та й рукавиці до паса.
- Перший спас час припас, Петро і Павло — два прибавив, Ілля-пророк — три приволок.
- Як прийде спас, комарам урветься бас, а як прийде пречиста — забере їх нечиста.
- Спасівка — ласівка, а петрівка — голодівка.
- Внесе нечиста, не винесе і пречиста.
- До покрови давали молоко корови,
- а по покрові пішло молоко в роги корові.
- До покрови думай про пашу для корови.
- Покрова всю землю листом покриває.
- Покрова накриває траву листям, землю — снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем.
- Покрівонько, покрівонько, покрий мені голівоньку!
- По покрові — по теплові.
- Прийшла покрова, сиди, чумак, дома.
- Хто лежить до покрови, той продасть усі корови.
- Хто сіє по покрові, то виводить взимку по корові.
- Пустий господар по Кіндраті — не має ще кожуха в хаті.
- Скує Кузьма-Дем'ян — до весни не розкувати.
- На Михайла зима саньми приїхала.
- Як Михайло закує, то Микола розкує.
- Як Кузьма з медом, то Михайла з ледом.
- З Федора-студита стає холодно й сердито.
- Хто святкує на Пилипа, той буде голий, як липа.
- На Семена горобці збираються в табунці.
- До Дмитра дівка хитра, а після Дмитра ще хитріша.
- До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі по сім за цибулю.
- До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі стріне собаку
- та й питається: «Дядьку, чи ви не з сватами?»
- На Андрія треба кожуха-добродія.
- Варвара кусок ночі ввірвала, а дня приточила.
- Добре говорив святий Тома, що в грудні найліпше сидіти дома.