Прислів'я та приказки про час та його супутників (дні тижня, місяці, пори року)

Час, як вода,— все йде вперед.

  • Бережи час, час за гроші не купиш.
  • Все добре у свій час.
  • Всякому овочеві свій час.
  • Згаяного часу і конем не доженеш.
  • На все свій час.
  • Настане час — не стане й нас.
  • Не тим час дорогий, що довгий, а тим, що короткий.
  • Прийде врем'ячко — достигне яблучко і само відпаде.
  • Час все лікує.
  • Час — найліпший лікар.
  • Час — то лікар на всі гризоти.
  • Час за час — все ближче до вечора.
  • Час минає, а не вертає.
  • Час, мов віз: з гори чухрає, його не доженеш.
  • Час мочить, час і сушить.
  • Час — не кінь: не підженеш, та й не зупиниш.
  • Час — не віл: його не налигаєш.
  • Час платить, час і тратить.
  • Час усього навчить.
  • Буває, було, буде.
  • Був, та не стало, мов язиком злизало.
  • Була м'ята, та пом'ята.
  • Було — не було, само минулося.
  • Було, та загуло.
  • Було, та з водою сплило.
  • Було, та полетіло.
  • Було, та мохом поросло.
  • «Коли то було?» — «Ще як дід до баби в свати ходив».
  • Не буде так, як думаєш, а буде так, як станеться.
  • То буде, як на камені пісок зійде.
  • Тоді то буде, як на моїй долоні волосся виросте.
  • Тоді то буде, як мій татуньо з тамтого світу верне.
  • Тоді то буде, як ся догори вода оберне.
  • Тоді то буде, як своє вухо побачиш.
  • Тоді то буде, як рак свисне.
  • Тоді то буде, як дві неділі разом зійдуться.
  • То тоді ще було, як баба дівкою була.
  • Чому бути, тому не минути, що має бути, те й буде.
  • Що без нас було — чули, що при нас буде — побачимо.
  • Що буде, те й буде, ми все перебудем.
  • Що було, то було, а що минуло, то травою поросло.
  • Що було, то за вітром по воді попливло.
  • Що було, то за водою пішло.
  • Що було, то мохом поросло.
  • Що було, то не верне ніколи.
  • Що не бувало, то тепер настало.
  • Якось то буде.
  • Минулося - забулося.
  • І давно ріки догори не плили та й калачі на вербах не росли.
  • Як те було давно славно: стояли столи попід сади — їли, нили, глаголили, по бороді текло, а в роті сухо було.
  • Все перетреться, перемелеться та й так минеться.
  • Все минеться, одна правда останеться.
  • Є - минеться, нема - обійдеться.
  • Казали минеться, а воно тільки настає.
  • Минеться і не змигнеться. Минулого конем не здогониш.
  • Що буває, те й минає.
  • Вода пливе — роки йдуть.
  • Багато води утекло з того часу.
  • Багато води до моря уплине, закнм то станеться.
  • Не за нас то настало, не за нас перестане.
  • Не так сталося, як гадалося.

Краще пізно, ніж ніколи.

  • Година платить, година тратить.
  • І за доброї години ожидай лихої днини.
  • На годину спізнився, за рік не доженеш.
  • Відстанеш годиною — не здоженеш родиною.
  • Одне сьогодні краще двох завтра.
  • Сьогодні пан, а завтра пропав.
  • Сьогодні густо, а завтра пусто. 
  • Що нині мені, то завтра тобі.
  • Що нині опустиш, того й завтра не доженеш.
  • Що маєш завтра зробити, то зроби сьогодні, а що маєш з'їсти нині, то лиши на завтра.
  • Що нині утече, то завтра не зловиш.
  • Усе добре впору.
  • Краще яйце сьогодні, ніж завтра курка.
  • Краще на п'ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.
  • Прийшов пізно, так завізно, прийшов рано, так не дано.
  • Хто пізно ходить, пізно й приходить.
  • Хто пізно ходить, сам собі шкодить.
  • Ні рано, ні пізно, саме в добрий час.
  • Нема ранку без вечора.
  • Піднявся зранку, ще чорти навкулачки не бились.
  • Ранній пізньому кланяється.
  • Ранок вечора мудріший.
  • Ранок — ланок: що ранком не зробиш, то вечором не здогониш.
  • Хто перший часом, перший і правом.
  • Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
  • Хто рано плаче, той увечері сміється.
  • Хто раніше прийде, той швидше змеле.
  • Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють.
  • Рання година держить золото в роті.
  • Як не було зранку, то не буде до останку.

День і ніч — доба пріч.

  • Аби день до вечора.
  • День минув, як у пальці тріснув.
  • День мій — вік мій.
  • І день буває роком.
  • І завтра день буде.
  • Зимою днина така: сюди тень, туди тень, та й минув день.
  • Зимою деньок, як комарів носок.
  • Літній день за зимовий тиждень.
  • Не хвалися завтрашнім днем, бо не знаєш, що той день уродить.
  • Не хвали день зранку, а хвали увечорі.
  • Хвали день увечері, а життя перед смертю.
  • Прибуло дня на курячу п'ядь.
  • Що Днина — то й новина.
  • Шукає учорашнього дня.
  • Який день, такий і пожиток.
  • Вечір покаже, який був день.
  • В ніч найтемнішу про сонце пам'ятай.
  • Вночі всі коти чорні, а корови сірі.
  • Вночі панують сови та сичі.
  • За солодкі ночі гіркі дні приходять.
  • Куди ніч, туди й сон.
  • Люди ніч розбирають.
  • Мала нічка петрівочка, не виспалася наша дівочка.
  • Ніч - мати.
  • Ніч - мати: не спи, то будеш мати.
  • Ніч-мати не дасть погибати.
  • Ніч-мати всіх пригортає, а день розганяє.
  • Ніч нікому не брат.
  • Ніч ночувати — не вік горювати.
  • Ніч прижене, і ніч віджене.
  • Ніч своє право має.
  • Птахи ніч розкльовують.
  • Хоч око виколи, така темна ніч.
  • Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.
  • Якби не було ночі, то не знали б, що таке день.

Про дні тижня

  • У неділю по шавлію, в понеділок по барвінок, а в вівторок — снопів сорок, а в середу — по череду, а в четвер — по щавель, у п'ятницю — по дяглицю, у суботу — на роботу.
  • Понеділок — шевський празник.
  • Понеділок і п'ятниця важкі дні, вівторок і субота — легкі.
  • У понеділок роботи не починай і в дорогу не вирушай.
  • Вівторок — щасливий день.
  • На вівторок зібралось бід сорок.
  • Воно як трапиться: коли середа, а коли й п'ятниця.
  • Гуляла середа, як ще була молода. Знає пес середу.
  • Не сунься середа наперед четверга, бо ще і п'ятниця буде.
  • Середа у нас аж до п'ятниці.
  • Середа і п'ятниця — четвергу не указчиця.
  • Скривився, як середа на п’ятницю.
  • То ще не біда, що без риби середа.
  • Як прийшла середа, то вчепилася біда.
  • Згоджусь я тобі не тепер, то в четвер.
  • Краще тепер, як у четвер.
  • Не тепер, ак у четвер.
  • Як не тепер, то в четвер.
  • Не попередить четвер середи.
  • Хто в четвер скаче, той у п'ятницю плаче.
  • У нього сім п'ятниць на тиждень.
  • Довша п'ятниця, як неділя.
  • Хто в п'ятницю скаче, той в неділю плаче.
  • Субота — вся робота.
  • Субота не робота, а в неділю нема діла.
  • Субота — не робота: помий, помаж та й спати ляж.
  • Коло суботи все багато роботи.
  • Йому щодня неділя.
  • Неділя — день вимушеного безділля.
  • Прийде така неділя, що і в нас буде весілля.
  • Сховай слабість на неділю, бо тепер робота є.
  • У неділю: «Гоя, гоя!», в понеділок: «Голівонько моя!»
  • Через день — то й неділя, через хату — то й весілля.
  • Як неділя, то й сорочка біла.

Про пори року

  • Весна всім красна.
  • А весняночка на весну каже: «Кидай сани, бери віз, та поїдем на рогіз!»
  • Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.
  • Весна днем красна, а на хліб пісна.
  • Весна красна квітками, а осінь — плодами.
  • Весна ледачого не любить.
  • Весна не за горами, вона приходить, не давши телеграми.
  • Весна — наші батько й мати, хто не посіє, не буде збирати.
  • Весняний день рік годує.
  • Весною і в горобця пиво.
  • Весною не посієш - восени не збереш.
  • Зелена весна чорне сіно з'їдає.
  • Навесні джміль, а восени бджола жениться.
  • Журавлі прилетіли і полудень принесли (довгі дні).
  • Пізня весна не обдурить.
  • Прийшла весна дуже тісна.
  • Проспиш весною - заплачеш зимою.
  • Бджоли раді цвіту, люди — літу.
  • Влітку один тиждень рік годує.
  • Влітку і качка — прачка, а взимку і Тереся пе береться.
  • Влітку і качка — прачка, а взимку і невістка не хоче.
  • Готуй сани влітку, а воза взимку.
  • Де літував, там було й зимувати.
  • Два рази в році літо не буває.
  • Діти, діти, добре з вами вліті, а зимувати — то горювати,
  • Дріта-дріта — серед літа, прийшла зима — хліба нема.
  • Коли влітку не ходив по малину, взимку вже пізно.
  • Кому влітку холод, тому взимку голод.
  • Літо запасає, а зима з'їдає.
  • Літо дає коріння, а осінь — насіння.
  • Літо зиму годує.
  • Літом і баба сердита на піч.
  • Літом і старець каже: «На ката хата, нам і надворі тепло!»
  • Літом ніжкою, а зимою ручкою.
  • Літом пролежиш, а зимою з сумою побіжиш.
  • Літом сякии-такий бур'янець - як хліба буханець.
  • Хто літом гайнує, той взимку голодує.
  • Одно літо ліпше, як сто зим.
  • Буде літо, то й буде розмаїто, а прийде зима, то й хліба нема, і чоботи ледащо, і робити пема що.
  • Прийшло літо — не ходи в луг по калину.
  • Раз літо родить.
  • Раз на рік літо буває.
  • Садок влітку — як кожух взимку.
  • Трудно влітку без корови, а взимку без кожуха.
  • Хто вліті буде співати, той узимі буде танцювати.
  • Хто влітку ледарює, той взимку біду чує.
  • Хто літом жари боїться, той взимку не має чим погріться,
  • Хто літом працює до поту, зимою поїсть в охоту.
  • Що влітку вродиться, то взимку згодиться.
  • Що літом одкидаєш ногою, то взимку підбереш рукою.
  • Що літом придбаєш, то зимою маєш.
  • Що вліті одложиш, то зимою як-бись найшов.
  • Що літом родить, то зимою не шкодить.
  • «Я дав би дві зими за одне літо»,— казав циган.
  • Як діждемо літа, тоді нажнем жита, поставимо в копи та вдаримо в гопки.
  • Осінь на рябому коні їздить.
  • Восени багач, а навесні прохач.
  • Восени і горобець багатий.
  • Восени і курчата курми будуть.
  • Восени і заєць спасений.
  • Курчат восени лічать.
  • Красна осінь снопами, а зима намолотом.
  • Не чекай сонця до осені.
  • Восени і буряк — м'ясо.
  • Осінь каже: «Гнило!», а весна: «Мило, лиш би було!»
  • Осінь каже: «Я урожу!», весна каже: «А я погляжу!»
  • Осінь збирає, а весна з'їдає.
  • Осінь одного заморозить, а весна — двох.
  • Осінь — наша мати, і жебрака нагодує.
  • Осінь усьому рахунок веде.
  • Хлібороби з осені — купці, в повесні — старці.
  • Бути зимі, як пташка, передвісник зими, проспіва: «Кидай віз, бери сани, та поїдем до Оксани!»
  • Взимку літа не доженеш.
  • Вовк зими не з'їсть.
  • Держися, Хома, іде зима!
  • Зима багата снігами, а осінь — снопами.
  • Зима без снігу, як літо без хліба.
  • Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає.
  • Зима невелика, та в неї рот великий; хто це забуває, то й його вона з'їдає.
  • Зима спитає, де літував.
  • Зима спитає, де літо було.
  • Зимою бійся вовка, а літом — мухи.
  • Іде зима, а кожуха нема.
  • Іди, зимо, до Бучина, бо вже ти нам надокучила.
  • І собака зимою про хату думає.
  • Кагла взимку служить, а тінь — влітку.
  • Коли б не зима, то й літо довше було б.
  • Страшна зима, як дров нема, чоботи ледащо і їсти нема що,
  • Нехай гуляє, зима спитає, що робив.
  • То ще не дивно, що взимку зимно.
  • Хто має розум, той не їдн зимою возом.
  • Як зазиміє, то й жаба оніміє.

Про дванадцятьох братів-місяців

  • В січні настав ніс надвір та й назад на піч.
  • В січні січе сніг з вітрами, а пияк трясе зубами.
  • В січні росте трава — влітку болить ґазду голова.
  • Коли січень найгостріший, тоді рочок найплідніший.
  • Січень не так січе, як у вуха пече.
  • Січень січе, ще й морозить, ґазда з лісу дрова возить.
  • Як у січні тріщать морози, влітку від хліба тріщатимуть вози.
  • Вже лютий сніг підгриз, кидай сани, бери віз.
  • В лютім сонце іде на літо, а зима на мороз.
  • «Якби мені та сила, що в січні,— каже лютий,— то я б бику-третяку роги вломив».
  • Лютий воду відпускає, а березень підбирає.
  • Лютий виганяє ковалів з гути.
  • Місяць лютий гостро кутий.
  • Лютий додає до весни охоти, але ти взувай ще добрі чоботи.
  • Питає лютий, чи добре взутий, а марець хватає за палець
  • Настав лютий — тверезий взутий, а пияк — босий всяк.
  • Часом лютий змилується, що людина роздягнеться, але часом такий гострий, що замерзнеш аж до костей.
  • Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.
  • Березень з водою, квітень з травою, а травень з квітами.
  • Березень сухий, а мокрий май — буде каша й коровай.
  • Буває март за всі місяці варт.
  • В марті курка з калюжі нап'ється.
  • Прийде марець, то умре не один старець.
  • Коли марець пережив старець — буде здоров,
  • коли баба в маю слаба — молитву замов.
  • Як марець ясний, то май щасний.
  • Коли в березні орють, а квітень студений, травень буде красний, теплий і зелений.
  • Марець кусає за палець.
  • Мартове тепло — як мачушине добро.
  • Март невірен: то сміється, то плаче.
  • Март спочатку хмарний, в середині болотний — сніп буде намолотний.
  • Ні в березні води, ні в квітні трави.
  • Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай.
  • Сухий марець, мокрий май — буде жито, як Дунай.
  • Що марець випече, то квітень висіче.
  • Квітень з водою — жовтень з пивом.
  • Квітень з водою — травень з травою.
  • Квітневий сніг такий, як жіночий плач.
  • Мокрий квітень, сухий май — для картоплі буде рай.
  • Теплий квітень, мокрий май — буде у стодолі рай.
  • Квітень-переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа.
  • Якщо квітень робить галас, буде зерна і сіна повний запас.
  • Два дощики в маю, певно бути врожаю.
  • Коли в маю дощ не випаде, то й золотий плуг нічого не виоре.
  • Коли прийде май, то за себе кожен дбай.
  • Май — усяк собі дбай, а іюнь — хоч сій, хоч плюнь.
  • Мокрий май — жито, як гай.
  • Май — волам дай, а сам на піч тікай.
  • Майська роса — краще вівса.
  • Травень холодний — рік хлібородний.
  • Холодний май — буде добрий урожай.
  • «Почекай, маю, я іще тобі заграю»,— каже мороз.
  • Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
  • Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться.
  • Коли в червні біб зацвіте, то найбільший голод буває, а коли мак, то не так.
  • У червні на полі густо, а надворі пусто.
  • Яка погода в липні, така буде в січні.
  • В першій половині серпня погода стала — буде зима довготривала.
  • У серпні серпи гріють, а вода студить.
  • Як вересніє, то дощик сіє.
  • Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із гаю.
  • Плаче жовтень холодними сльозами.
  • У листопаді зима з осінню бореться.
  • В падолисті багато води — для лук великі шкоди.
  • Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.
  • Листопад вересню онук, жовтню син, зимі рідний брат.
  • Грудень рік кінчає, а зиму починає.
  • Грудень землю грудить, а хатинки студить.
  • Готуйтеся, люди, бо йде грудень!
  • Смутний грудень, як прийде студінь.
  • Смутно, як в грудні пополудні.
  • Сумний грудень і в свято і в будень.
  • У грудні тепло, як за лихим паном.
  • Грудень холодний та сніжний — хліб буде буйний та пишний.
  • Як у грудні сніг заляже, то в серпні жито виляже.
  • Якщо сухий грудень буває, то суха весна і сухе літо довго потриває.

Старий рік в ноги, а новий — у пороги.

  • На новий рік прибавилось дня на заячий скік.
  • Тріщи не тріщи, а вже минули водохрещі.
  • В лютім Дорота заповідає сніги і болота.
  • Громниця, скидай рукавиці, близько весна.
  • На громницю маєш зими половиню.
  • Коли на стрітення нап'ється гуска з сліду води,
  • набереться господар біди.
  • Як на стрітення півень води нап'ється, то на Юрія віл напасеться.
  • Стрічаються на стрітення зима з літом, щоб поборотися, кому йти наперед, кому вертатися назад.
  • На стрітення повертається птиця до гнізда, хлібороб — до плуга.
  • Прийшли Євдокії, дядькові затії: плуги чинити, борону точити.
  • З сорока святих сорок морозів буде.
  • На сорок святих сорока сорок паличок у гніздо положить.
  • На Теплого Олекси риба хвостом лід розбиває.
  • Дме вербич — кожуха тербич.
  • Прийде тиждень вербовий — бери віз у дорогу дубовий.
  • Шити-білити: завтра Великдень.
  • До благовіщений зими не лай, а саней не ховай.
  • До благовіщений і птиця гнізда не в'є.
  • На благовіщений весна зиму поборола.
  • До святого духа не скидай кожуха, а по святім дусі ще ходи в кожусі.
  • У нас сьогодні Луки: ані хліба, ані муки.
  • У нас два Єгорія: один голодний, другий холодний.
  • З Юрія хороводи, з Дмитрія — вечорниці.
  • Коли на Юрія дощ і грім, буде радість людям всім.
  • На Юрія сіна коню кинь та й вила закинь.
  • На Юрія роса — не треба коням вівса.
  • На Юрка сховається в житі курка.
  • Сіно — до Юрка, а хліб — до Ілька.
  • Треба добре дбати, аби не купувати: сіна — до Юрка, хліба — до Ілька.
  • Юрій з теплом, а Никола з кормом.
  • Юрій з водою, а Никола з травою.
  • Юрій з хати всіх на поле вижене.
  • В кожнім році два Миколи: на першого Миколи не буває холодно ніколи, а на другого Миколи не буває тепла ніколи.
  • До Миколи не буде літа ніколи: не сій гречки і не стрижи овечки.
  • Не хвались на Юрія посівом, а хвались на Миколи травою.
  • Бджола каже: «Годуй мене до Івана, я зроблю з тебе пана».
  • Хто не посіяв на богослова, той не варт і доброго слова.
  • На Івана Купала баба муки не мала, на святого Петра пирогів напекла.
  • Після Івана Купала не треба жупана.
  • До Петра молочка відерце, а по Петрові — глек, та й то неповпий.
  • Зозуля кує тільки до Петра, а потім мандрикою вдавиться.
  • Коли на Петра проса з ложку, то буде і в ложці.
  • Як по Петру, то й по теплу.
  • Прийшов Петро — вирвав листок, прийшов Ілля — вирвав і два, а прийшов спас — бери рукавиці про запас, прийшла пречиста — на дереві чисто,
  • прийшла покрова — на дереві голо.
  • Раз у рік — Петра.
  • У петрівку бджоли роблять на панів, а в спасівку — на себе.
  • Тепер не петрівка, щоб повторяти разів кілька, а зима — сказав та й нема.
  • Хто в петрівку сіна не косить, той зимою і в собак їсти просить.
  • На Бориса і Гліба берися до хліба.
  • Зле на Прокопа, коли змокне копа.
  • Тільки до Іллі добрі рої, а по Іллі повісь роя на гіллі.
  • До Іллі зробити сіно — наче пуд меду в нього вкласти.
  • До Іллі сіно і під кущем сушать, а після Іллі й на кущі не сохне.
  • Ілля на полі копи лічить.
  • До Іллі хмари ходять за вітром, а з Іллі — проти вітру.
  • На Іллі до обіду літо, а після обіду осінь.
  • На Іллі новий хліб на столі.
  • Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля.
  • Минув спас — держи кожух про запас.
  • Од спаса та й рукавиці до паса.
  • Перший спас час припас, Петро і Павло — два прибавив, Ілля-пророк — три приволок.
  • Як прийде спас, комарам урветься бас, а як прийде пречиста — забере їх нечиста.
  • Спасівка — ласівка, а петрівка — голодівка.
  • Внесе нечиста, не винесе і пречиста.
  • До покрови давали молоко корови,
  • а по покрові пішло молоко в роги корові.
  • До покрови думай про пашу для корови.
  • Покрова всю землю листом покриває.
  • Покрова накриває траву листям, землю — снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем.
  • Покрівонько, покрівонько, покрий мені голівоньку!
  • По покрові — по теплові.
  • Прийшла покрова, сиди, чумак, дома.
  • Хто лежить до покрови, той продасть усі корови.
  •  Хто сіє по покрові, то виводить взимку по корові.
  • Пустий господар по Кіндраті — не має ще кожуха в хаті.
  • Скує Кузьма-Дем'ян — до весни не розкувати.
  • На Михайла зима саньми приїхала.
  • Як Михайло закує, то Микола розкує.
  • Як Кузьма з медом, то Михайла з ледом.
  • З Федора-студита стає холодно й сердито.
  • Хто святкує на Пилипа, той буде голий, як липа.
  • На Семена горобці збираються в табунці.
  • До Дмитра дівка хитра, а після Дмитра ще хитріша.
  • До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі по сім за цибулю.
  • До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі стріне собаку
  • та й питається: «Дядьку, чи ви не з сватами?»
  • На Андрія треба кожуха-добродія.
  • Варвара кусок ночі ввірвала, а дня приточила.
  • Добре говорив святий Тома, що в грудні найліпше сидіти дома.