Прислів’я та приказки про старість та життєвий досвід

  • Згадала стара, як молодою була.
  • Ліпша старого рада, як молодого робота.
  • Молода була — дурна була, стара стала — дурніша стала.
  • Не лай старого — сам старим будеш.
  • Ненадовго старий жениться.
  • Не питай старого, а питай бувалого.
  • Поважай старих, бо й сам старим будеш.
  • Сів старий, зажурився, а далі встав, підголився.
  • Слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся,й свого не загубиш.
  • Сонце заходить — старим радість.
  • Старе скаже на глум, а ти бери на ум.
  • Старе, як мале: що побачить, того й просить.
  • Що старе, що мале, що дурне.
  • Старий, старий, але ярий.
  • Старий, а як скаже та прикаже, то й молодий не справиться.
  • Старий багато знає, а ще більше забув.
  • Старий кінь борозни не псує, та й глибоко не оре.
  • Старий ворон пусто не кряче.
  • Старий говорить, говорить, та й направду виходить.
  • Старий кіт, а масло любить.
  • Старий не той, що багато літ має, а той, хто здоров'я шукає.
  • Старий про старе й думає.
  • Старий стару хвалить, що добрий борщ зварить, а молодий свою гудить: що не зварить, то спаскудить.
  • Старий хоче спати, а молодий гуляти.
  • Старі крутяться, а молоді учаться.
  • Старого горобця на полову не зловиш.
  • Старого вчити — що мертвого лічити.
  • Старого дерева не випрямиш.
  • Старого чоловіка для поради держи.
  • Старому женитися і ніч коротка.
  • Старому брехати — не ціпом махати.
  • Старому подушечки, а молодому ігрушечки.
  • Старому піч, як малому колиска.
  • Старому та хворому годи завше, як малому.
  • Сядьмо, старий, в парі, щоб гречка родила.
  • Такий старий, що пам'ятає, як його батька хрестили.
  • У старого голова, як решето: багато було, та висіялося,
  • У старого жінка молода — велика біда.
  • Чим старіший, тим мудріший, чим молодший, тим дорожчий.
  • «Чого чорт мудрий?» — «Бо старий!»
  • Шануй старих — молоді тебе пошанують.
  • Шукай правди у старих, а сили у молодих.
  • Як єсть старий куст, так і двір не пуст, а як єсть старі люди, так і всього прибуде.
  • І чорт на старість у монахи пішов.
  • Не роками старість гарна, а ділами.
  • Слухай, слухай та на вус мотай, а під старість як знахідка буде.
  • Старість іде і хвороби веде.
  • Старість — не радість, горб — не користь.
  • Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом.
  • Від гніву старієш, від сміху молодієш.
  • Незчувся, коли й постарівся.
  • Старять годи і тяжкі пригоди.
  • Тримайся того порога, перед котрим зістарівся.
  • Цікаві скоро старіються.
  • Якби знову на світ народитися, знав би, як не старітися.
  • Сиве волосся — ласка молода.
  • Сивина в голову — біс у ребро.
  • Сивина в бороду — розум в голову.
  • Хто сивий — не конче мудрий, а лише старий.
  • Волос сивіє, а голова шаліє.
  • Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
  • Три дні до смерті, та ніяк не доживеш.
  • І не мірошникує, а голова борошном припала.
  • Зігнувся в три погибелі.
  • Добрі зуби, що кисіль їдять.
  • Куди йому кисіль їсти, коли він кваші не вкусить.
  • Тоді дали хліба, як зубів не стало.
  • Не в час даєш хліба густо, коли зубів у губі пусто.
  • Був кінь, та з'їздився.
  • Кисіль зубів не псує.
  • Коли зубів не маю, тоді горіхи принесли.
  • Вже мені вдолину йде, а тобі вгору.
  • Як мале падає, бог перину підставляє, а старе падає,
  • чорт борону підставляє.
  • До пори збан воду носить, прийде пора — заголосить.
  • Доки здоров'я служить, то чоловік не тужить.
  • Без здоров'я нема щастя.
  • Без здоров'я ніщо чоловікові не миле.
  • Бережи і шануй честь змолоду, а здоров'я — під старість.
  • Бережи одежу знову, а здоров'я змолоду.
  • Було б здоров'я, а все інше наживем
  • Було б здоров'я, а все інше купимо (сучасний варінт)
  • Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив.
  • Весела думка — половина здоров'я.
  • Веселий сміх — здоров'я.
  • Все можна купити, тільки здоров'я ні.
  • Глянь на вид і про здоров'я не питай.
  • Горе стихає, а здоров'я зникає — і радість минає.
  • Держи голову в холоді, а живіт в голоді — будеш здоров.
  • Добре здоровому вчити хворого.
  • Здоровий злидар щасливіший від хворого багача.
  • Здоровий хворого не розуміє.
  • Здоровий, як циганова коняка: день біжить, а три лежить.
  • Здоровому все на здоров'я йде.
  • Здоровому здається, що ніколи не захворіє.
  • Розпутне життя в молодості приносить хворобу на старості.
  • Яка молодість, така й старість.
  • Інший молод роками, та старий ділами.
  • Коли молод бував, під колінця голубця вибивав, а як стар став, всього того перестав.
  • Молоде пиво шумить.
  • Молода кров кипить.
  • Молода, як горіх, так і проситься на гріх.
  • Молоде — золоте, а як ляже спати, то не може встати.
  • Молоде на всі сторони гнеться.
  • Молоде орля, та вище старого літає.
  • Молодий місяць не всю ніч світить.
  • Молодий може вмерти, а старий мусить.
  • Молодий та зелений, як гарбуз у спасівку.
  • Молодого кров гріє.
  • Не розуміє молодий старого, аж доки сам ся не постарів.
  • Нагинай гілляку, доки молода.
  • Не можна покласти стару голову на молоді плечі.
  • Не розкошуй замолоду, бо на старість будеш бідувати.
  • Нехай гуляє молодь, більш копи лиха не наробить.
  • Сіла між молодими і помолодшала.
  • Треба змолоду кості гризти, аби на старість м'ясо їсти.
  • Хоч молодий роками, та старий розумом.
  • Хто змолоду балує, то під старість старцює.
  • Рожа червона, та й та блідне.
  • На свіжий цвіток і бджола сідає, а зів'ялий обминає.
  • Нове ситечко на кілочку, а як пристариться, садять квочку.
  • Добрі зуби і камінь перегризуть.
  • Болять старі кості за гріхи молодості.
  • Він не старий, але давній.
  • В старій печі сам чорт палить.
  • Горе старому вдома самому.
  • Дай, боже, старим очі, а молодим розум.
  • Де старий ногою, там молодий головою.