Покутники

 

 

     Покутники — се  такі  небіжчики,  що  по  причині  гріхів,  яких допустилися на сім світі, не можуть на другім світі мати спокою, доки або самі їх не загладять, або хтось із їх рідні чи знайомих. До того часу вони тиняються по сім світі і терплять різні прикрості, відповідно до величини їх злого вчинку. Найліпше ілюструють се приклади.

     Дитина покутує за те, що як ссала, вдарила маму по груди, а мама не покарала її. Визволює її той, що наквестував на 30 служб і казав їх правити у 30 церквах та на кожній був присутній.

     Чоловік покутує за те, що оженився з кумою, наслідком чого земля не хоче його приймати до себе. Інший чоловік покутує тому, що вмер несповіданий, і домагається, щоби хто висповідався за нього. Скупар покутує за своє скупарство, а чоловік, що лишив легат на богослуження, покутує доти, доки жінка не виплатила легату. Жінка не має ніде спокійного пристановища, доки за неї не найма­ють богослуження. Богач покутує за те, що брав усе від бідного нюхати табаку, а сам не купував ніколи. Успокоюється аж тоді, коли його син дав бідному воли за винюхану табаку.

     Навіть попи, хоч слуги Господні, мусять не раз покутувати по смерти на сім світі. Один піп покутує за те, що казав поховати себе у брудній сорочці. Коли йому дали чисту сорочку, перестав появля­тися. Інший покутує тому, що взяв гроші на служби, а не відправив усіх. Ще інший мусить уперед порозділювати наскладані гроші на добрі діла, і аж тоді перестає ходити.

     Час покути неозначений, і майже все залежить від складу об­ставин.