Сценарій вертепу (15 осіб)

 
Дійові особи: 

Звiздар
Цар 1
Цар 2
Цар 3
Пастушок 1
Пастушок 2
Пастушок 3
Ангел
Чорт
Смерть
Ірод
Воїн 1
Воїн 2
Жид
Жидівка

ЗВІЗДАР (стукає тричi палицею із звiздою):
Слава Богу! Добрi люди,
З Вифлеєму ми iдемо.
I ступаючи усюди,
Звiстку радiсну несемо.
 
ПАСТУШОК 1:
Що сеї ночі зоря засіяла!

ПАСТУШОК 2:
Шлях до стаєнки нам показала!

ПАСТУШОК 3:
Ми почули спiв анґелiв,
Спiв величний, спiв веселий,
Що в вертепi у яскинi.

РАЗОМ:
Божий Син родився нинi!

(Вискакує Чорт)

ЧОРТ:
Ха! Ха! Ха! Ха! Дурна то є забава!
Немає Бога - тілько зваба,
Тілько мастацький каламбур.
Сюди, хутчіш, - я кращий кредитор.
В заставу хочу не валюту, грошенята,
А душу мацюпусічку (показує яку) віддати.
За неї Вам і пиво, і ковбаси,
І голу дівку, і грошей - хоч в бочку квасить.
Тілько сюди її малесеньку, сюди.
Процент Вам буде, друзі, хоч куди!

АНГЕЛ (відганяє Чорта, б’ючи невидимим мечем):
Ось тобі! Нечиста сило!
Ми тебе тут не просили!
Зникни геть із світу цього!
Тут немає більше злого!
Бо предивная новина -
Діва Сина породила.

ЗВІЗДАР:
Наче небо отверзло уста
І божественний спів з нього злинув.
Про спасіння, про Добру Новину
Про народження Спаса Христа...

(Колядують, заходять царі)

ЦАРІ:
Мир Вам, люди!

ЦАР 1:
Ми з далеких доріг,
Чужеземних сторін.

ЦАР 2:
Залишили  палати 

ЦАР 3:
І царя йдем вітати.  
Із дарами оцими  
Для Святої Дитини. 

(Входить Жид, Царі відходять на другий план)

ЖИД:
Ґутен морґен. Я до вас 
Бачу в самий добрий час. 
Ай-вай-вай! Ту сколькi люду, 
Будут торґi, много цуду. 
Може куплю, може уторгую, 
А що треба, - я продам, 
Бо я маю файний крам. 

ПАСТУХ 1:
Ми не міняємо і не торгуємо 
І тебе, жиде, не потребуємо. 
Ми тут зібрались Месію вітати, 
Що народився, щоб світ врятувати! 

ЖИДІВКА:
Мошку, хлопи подуріли: 
Вже не сіют і не косят, 
А спасення в Бога просят. 

ЖИД:
Ой панов’є, дармо ждати - 
Прийде Ірод: всіх за ґрати, 
Демократов, демаґоґов, 
Ібо так уґодно Богу. 

ПАСТУХ:
О ні, того вже не буде! 
Не такі сьогодні люди, 
Щоб з тобою ґендель мати 
І про Бога забувати. 

ЖИД:
Йо-йо-йой! Шо то за крики!
Ліпше йдіть десь на музики.
Потанцюйте, поспівайте
Словом троха жару дайте!

ЖИДІВКА:
Шо то за пусті балачки?
Не смішіте мою качку.
Чи не ліпше в корчму пити, 
Закусить і одпочити. 
Самогоночки хильнути
І про клопоти забути?

ЗВІЗДАР:
Ні, козацькі вольні діти 
Більш не хочуть в корчмі пити, 
Вже допилась Україна - 
Вкрита соромом руїна.

ЦАР 1:
Де народ про край не дбає, 
А краде і пропиває - 
Там зростають хворі діти, 
Що не знають, де подітись. 

(Жид і жидівка змовницьки перешіптуються, далі жидівка виходить)

ЖИД:
А як хлоп не буде пити, 
З чого Мошко має жити? 

(Вбігає Жидівка)

ЖИДІВКА:
Цар Ірод з воїнами йдуть- 
Хай до землі усі падуть! 

ВОЇН:
Чого тут шум, чого всiм треба?! 

ЧОРТ (до Ірода, підлабузницько): 
Володарю землі і неба, 
Тут всі, мій царю, - проти тебе! 

ІРОД:
Що за диво нині з вами?
Я є цар понад царями. 
Чи так, Мошку?

ЖИД:
Так. Так, яснійший царю... 
Саро ком цу гер. 
Страшно Саро все сказати, 
Треба,мабуть нам тiкати. 

ЖИДІВКА:
Тихо дурню! 
Хочеш злото - лiзь до самого болота. 
 (До Ірода):
Маєм царю новину, … 
всип нам злото, ну-ну-ну. 

ІРОД:
Ви спочатку новину,
А тодi я вам - сипну. 

ЖИД (зі страхом, затинаючись):
Є в нас Царю такi вiстi, такi вiстi, 
Що цар свiту народився... В Вифлеємi мiстi! 

ЖИДІВКА:
Чом нам злото не дасте?

Iрод (до воїна):
Шо за цар?! Що вiн плете? 

ВОЇН:
Мiй царю, кажуть є новина - 
Що породила Дiва Сина (Здивовано):
Месiю наче...царя світу
Обiцяного в Заповiтi. 
 
ІРОД:
Ха - ха ! Зумiли розсмiшити! 

ЧОРТ (прослизає тiнню, задоволено потираючи руки): 
Тепер комусь тутво не жити.

IРОД: 
Хто? Що? Месiя? Цар родився? 
Чи ти може помилився? 
Тож зараз же, мерщій 
Поклич зі Сходу мудреців.

ЦАРІ:
Ми царі зі Сходу 
У твій край приходим, 
Поклонитись тій Дитині 
Що родилась в Палестині.

ЦАР 1:
Я - цар Єгипетського роду, 
Де мої люди із давен 
Пророкували по народу, 
Що має народитись Божий Син.
Отож як зірка засіяла,
Я кинув все і ось я тут.
Туди, де чудо-диво стало

ЦАР 2: 
Я - цар iндiйського народу, 
Де мiй народ по горах i лiсах блукає, 
Рiзних богiв собi шукає. 
А сьогоднi Анґел менi сповiстив, 
Що Христос ся народив. 
I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.

ЦАР 3: 
Я - цар грецького народу, 
я не боюсь нiчого зроду, 
Де мiй народ по морю гуляє 
i Бога - Зевса величає. 
А на Сходi зоря засiяла 
і дорогу менi показала. 
I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.

IРОД: 
Що ж, ідіть, ідіть у Вифлиєм 
І царю вклоніться, 
А назад вертатемите- 
сюди поверніться. 
Вкажете мені путь 
Куди йти треба 
Бо вклонитись йому 
 У мене велика потреба. 
(Царі виходять)

IРОД:
Один я цар тут, 
Володар всього краю. 
Царя дитяти я не знаю i знати не бажаю! 
Перебийте всю дiтвору без пощади, 
Без розбору. Кожен хлопчик до двох лiт, 
Хай загине - так зробiть!

ВОЇН:
Твiй наказ святий для нас, 
ми виконуєм в цей час.

IРОД: 
І мале дитя в яскині 
Мусите знайти ще нині! 
Бо інакше - всім вам смерть!

СМЕРТЬ:
О! Хтось закликує за мною, 
готова я усiх стесать косою!

IРОД:
Смерте люба, Смерте мила, 
ти завжди мені служила, 
всіх косила ворогів, 
всіх кого я повелів. 
А тепер скоси Того, 
що в вертепі народився,
З Пречистої воплотився
Гей солдати мої вірні!

ВОЇН:
Ми тут, царю!

IРОД (до воїна):
Ну то що? Всi дiти вбитi?

ВОЇН:
Так, мiй царю!

АНГЕЛ:
Не тішся, Iроде лукавий, 
нажився ти лихої слави. 
Ніщо безкарно не пройде, 
і ніщо не зникає, 
і над катом кожним 
 меч долі звисає. 
Хоч діток ти вбив,
Свою душу - загубив. 
Тож знай, що Месія не вмер - Він живий! 
Ось тобi - новина: 
Межи дiтьми, не вбито Божого Сина!

IРОД (з розпачем):
Що?!! Бунт, зрада!!! 
(і, оговтавшись,)
О Смерте, Смерте моя мила, 
ти всякий бунт у зародку душила! 
Прилинь, махни косою раз i вдруге, 
Нехай не будуть в свiтi добрi люди! 

СМЕРТЬ (немов відлуння):
О-го-го-го! 
Нi синку, їх нам не здолати. 
Ходім зі мною 
В темряви і вічності палати. 
Бо мале дитя в яскині 
Має владу в світі нині, 
Мушу я йому служити, 
А тебе я маю вбити.

ЧОРТ (захекано):
Пройшов я тисячі доріг, 
стоптав я тисячі чобіт, 
аж поки долетів сюди. 
(Нюх, нюх) Ха-ха 
О, тут вже чую грішну душу! 
Її з собою взяти в пекло мушу! 
(приступає до Ірода)

IРОД:
Гей, сторожа!

СМЕРТЬ (відганяє косою солдатів):
- Вона вже не поможе.

IРОД:
О Смерте, Смерте моя мила! 
Зостав мене, я жити хочу - 
Усю тебе я озолочу!

СМЕРТЬ:
Вiд мене не вiдкупишся ти злотом, 
Вражий сину, - пiшли зi мною в домовину!

ЧОРТ:
Ходім, ходім, мiй любий царю, 
тебе в смолi я покупаю! 
Пішли зі мною в пекло, 
там нам буде тепло!

(Смерть косою за шию забирає Ірода, Чорт підштовхує його ззаду рогачем).

АНГЕЛ:
Поборено зло, 
Лютий цар вiдступив 
Звалив його спiльний до волi порив 
Хай згода й любов помiж вами панує 
Хай справами вашими серце керує 
Хай злоби i заздростi згине отрута, 
Щоб Iрод нiколи не змiг повернутись! 
А нинi ми разом Iсуса вiтаймо 
I славу во вiки Йому заспiваймо. 

(Всі колядують)

ЖИД:
Я вiншую вас як жид: 
 Хай ся грiш у вас держит, 
Най від вас уся біда біжить. 
Най сі доє молоко 
Від корови й від бико, 
Хай ся кури вам несут, 
хай яйце знесе когут. 
А за тую віншину - дайте щось, 
Бо я вже йду.

ЖИДІВКА:
Я вiншую як жидiвка: 
Хай буде у вас горiлка. 
Як горiлки в вас нема, 
То купiть собi вина!

ПАСТУХ:
Достить, жиде, брехати, лахмани пускати, 
Мусиш на наше свято хоч раз заколядувати

ЖИД:
Капітулювати? 
А хто буде за ті інтереси доляри давати?
(Жида довго вмовляють, врешті пропонують гроші і він починає колядувати)
Пішов я та й колядувати 
Ступив я до чужої хати-
А там їли-попивали,
А мені ніц не давали:
Бідний я, бідний я.
У п’єцу пироги варили
Під п’єцом голубці студили-
Я ся ближче присував,
По одному витягав,
В торбу клав, в торбу клав.
Та мені того було мало -
Пішов я в комору по сало,
Та ще сала не дістав,
Як мя господар злапав-
Так мя справ!!! Так мя справ!!!

АНГЕЛ:
Прощавайте, мир в цій хаті
Щасливі будьте і багаті,
Майте волю добру, гожу
Тільки вірте в ласку Божу
Ласка Божа вас спасе
Край і нарід піднесе!

ПАСТУХ:
Ми на тому добрі люди
Коляду кінчаєм,
Щастя й долі цьому дому
Всі щиро бажаєм.
Всім дорослим і маленьким
Зичу - жийте здоровенькі
На потіху всій родині
І на славу Україні.
Щоб вас Бог благословив,
Вас і вашу стріху,
Щоб прожили в Україні
Богу на утіху.