Троян (міфологія)
Троян (Трояк) - бог місяця, ночі та будівництва; його найбільше поважали східні слов'яни. Це володар неба, землі і підземелля; він керує простором і часом. Згідно з повір'ям, навчив людей теслярству, різьбярській справі. У південних слов'ян Троян - нічний демон, якого зображували з козячими вухами і ногами, з восковими крилами і часами з трьома головами. У сербських казках одна голова Трояна пожирає людей, друга - тварин, третя - риб, що символізує його зв'язок з трьома царствами.
В українській міфології є легенда про те, як Слава (перша мати) народила триголового сина Трояна, що став володарем неба, землі і підземелля.
В "Слові о полку Ігоревім" згадані стежка Троянова, століття Троянові і Земля Троянова:
"О Бояне,
Соловію старого часу!
Якби-то ти сі походи ощебетав,
Скачучи солов’єм по древу мислі,
Летючи умом попід хмари,
Звиваючи славу обабіч сього часу,
Рищучи в тропу Троянову
Через поля та на гори!"
" Уже-бо, браття,
Невеселая година стала:
Уже пустиня силу руську прикрила!
Встала Обида
На силах Дажбожого внука,
Ступила Дівою
На землю Троянову
Сплеснула лебединими крильми
На синьому морі
І, плещучи в гирло Дону,
Сполохала ситі часи,
Усобиці княжі —
На погибель їм од поганих".
"На сьомому віці Трояновім
Метав Всеслав жереб
О дівицю, йому любу".