Троян (міфологія)

Троян (Трояк) - бог місяця, ночі та будівництва; його найбільше поважали східні слов'яни. Це володар неба, землі і підземелля; він керує простором і часом. Згідно з повір'ям, навчив людей теслярству, різьбярській справі. У південних слов'ян Троян - нічний демон, якого зображували з козячими вухами і ногами, з восковими крилами і часами з трьома головами. У сербських казках одна голова Трояна пожирає людей, друга - тварин, третя - риб, що символізує його зв'язок з трьома царствами. 

В українській міфології є легенда про те, як Слава (перша мати) народила триголового сина Трояна, що став володарем неба, землі і підземелля.

В "Слові о полку Ігоревім" згадані стежка Троянова, століття Троянові і Земля Троянова: 

"О Бояне,

Соловію старого часу!

Якби-то ти сі походи ощебетав,

Скачучи солов’єм по древу мислі,

Летючи умом попід хмари,

Звиваючи славу обабіч сього часу,

Рищучи в тропу Троянову

Через поля та на гори!"

 

" Уже-бо, браття,

Невеселая година стала:

Уже пустиня силу руську прикрила!

Встала Обида

На силах Дажбожого внука,

Ступила Дівою

На землю Троянову

Сплеснула лебединими крильми

На синьому морі

І, плещучи в гирло Дону,

Сполохала ситі часи,

Усобиці княжі —

На погибель їм од поганих". 

 

"На сьомому віці Трояновім

Метав Всеслав жереб

О дівицю, йому любу".