Мелюзина

Мелюзина — міфологічний персонаж, що уособлює різновид морських людей. Перекази про легендарних людей і народи (людоїдів-песиголовців, морських, лісних людей) посідають помітне місце в українському фольклорі. В Україні ці повір'я поширилися через апокрифи (про перехід Мойсея через Червоне море) та з польських і німецьких оповідань про Мелюзину — фею чарівницю (напівжінку, напівзмію).

Морські люди, що мають вигляд напівлюдей, напівриб, покриті лускою і з риб'ячим хвостом, бувають жіночої та чоловічої статі. Мелюзини виникають з дівчат, що померли перед вінчанням. Як напівжінки-напівриби, мелюзини живуть у морі. Вони відзначаються надзвичайною вродою і чарівним голосом; складають пісні і навчають їх людей. Вважається, що від них навчилися своїх пісень і чумаки. Проте істоти ці підступні, бо приспавши пильність людей, завдають їм шкоди і навіть з'їдають.

Українські варіації про мелюзину ґрунтуються також на давніх народних віруваннях. Мелюзини споріднені з русалками і уособлюють небезпечну морську стихію.