Купайло, Купало (міфологія)
Купайло (Купало) —давньоукраїнський бог родючості, врожайного літа, лікарських рослин та добробуту. Свято Купайла з масовими ігрищами, поклонінням вогню й воді відзначалося в ніч з 23 на 24 червня. До святкового ритуалу входило: запалювання "живого вогню" (від тертя дерева об дерево), плетіння дівчатами вінків і кидання їх у воду, стрибання, через вогонь («очищення»), прикрашання худоби вінками й дзвіночками, спалювання опудала Мари (смерті), одягання масок з метою «обманути злих духів» і т. п. Вважалося, що зібрані в купальські дні лікарські рослини мають найбільшу цілющу силу. З XIV ст. день Купайла стає великим народним святом в українській обрядовості. (За О. Афанасьєвим, П. Трощиним).