Сценарій вертепу (15 осіб)
Дійові особи:
Звiздар
Цар 1
Цар 2
Цар 3
Пастушок 1
Пастушок 2
Пастушок 3
Ангел
Чорт
Смерть
Ірод
Воїн 1
Воїн 2
Жид
Жидівка
ЗВІЗДАР (стукає тричi палицею із звiздою):
Слава Богу! Добрi люди,
З Вифлеєму ми iдемо.
I ступаючи усюди,
Звiстку радiсну несемо.
ПАСТУШОК 1:
Що сеї ночі зоря засіяла!
ПАСТУШОК 2:
Шлях до стаєнки нам показала!
ПАСТУШОК 3:
Ми почули спiв анґелiв,
Спiв величний, спiв веселий,
Що в вертепi у яскинi.
РАЗОМ:
Божий Син родився нинi!
(Вискакує Чорт)
ЧОРТ:
Ха! Ха! Ха! Ха! Дурна то є забава!
Немає Бога - тілько зваба,
Тілько мастацький каламбур.
Сюди, хутчіш, - я кращий кредитор.
В заставу хочу не валюту, грошенята,
А душу мацюпусічку (показує яку) віддати.
За неї Вам і пиво, і ковбаси,
І голу дівку, і грошей - хоч в бочку квасить.
Тілько сюди її малесеньку, сюди.
Процент Вам буде, друзі, хоч куди!
АНГЕЛ (відганяє Чорта, б’ючи невидимим мечем):
Ось тобі! Нечиста сило!
Ми тебе тут не просили!
Зникни геть із світу цього!
Тут немає більше злого!
Бо предивная новина -
Діва Сина породила.
ЗВІЗДАР:
Наче небо отверзло уста
І божественний спів з нього злинув.
Про спасіння, про Добру Новину
Про народження Спаса Христа...
(Колядують, заходять царі)
ЦАРІ:
Мир Вам, люди!
ЦАР 1:
Ми з далеких доріг,
Чужеземних сторін.
ЦАР 2:
Залишили палати
ЦАР 3:
І царя йдем вітати.
Із дарами оцими
Для Святої Дитини.
(Входить Жид, Царі відходять на другий план)
ЖИД:
Ґутен морґен. Я до вас
Бачу в самий добрий час.
Ай-вай-вай! Ту сколькi люду,
Будут торґi, много цуду.
Може куплю, може уторгую,
А що треба, - я продам,
Бо я маю файний крам.
ПАСТУХ 1:
Ми не міняємо і не торгуємо
І тебе, жиде, не потребуємо.
Ми тут зібрались Месію вітати,
Що народився, щоб світ врятувати!
ЖИДІВКА:
Мошку, хлопи подуріли:
Вже не сіют і не косят,
А спасення в Бога просят.
ЖИД:
Ой панов’є, дармо ждати -
Прийде Ірод: всіх за ґрати,
Демократов, демаґоґов,
Ібо так уґодно Богу.
ПАСТУХ:
О ні, того вже не буде!
Не такі сьогодні люди,
Щоб з тобою ґендель мати
І про Бога забувати.
ЖИД:
Йо-йо-йой! Шо то за крики!
Ліпше йдіть десь на музики.
Потанцюйте, поспівайте
Словом троха жару дайте!
ЖИДІВКА:
Шо то за пусті балачки?
Не смішіте мою качку.
Чи не ліпше в корчму пити,
Закусить і одпочити.
Самогоночки хильнути
І про клопоти забути?
ЗВІЗДАР:
Ні, козацькі вольні діти
Більш не хочуть в корчмі пити,
Вже допилась Україна -
Вкрита соромом руїна.
ЦАР 1:
Де народ про край не дбає,
А краде і пропиває -
Там зростають хворі діти,
Що не знають, де подітись.
(Жид і жидівка змовницьки перешіптуються, далі жидівка виходить)
ЖИД:
А як хлоп не буде пити,
З чого Мошко має жити?
(Вбігає Жидівка)
ЖИДІВКА:
Цар Ірод з воїнами йдуть-
Хай до землі усі падуть!
ВОЇН:
Чого тут шум, чого всiм треба?!
ЧОРТ (до Ірода, підлабузницько):
Володарю землі і неба,
Тут всі, мій царю, - проти тебе!
ІРОД:
Що за диво нині з вами?
Я є цар понад царями.
Чи так, Мошку?
ЖИД:
Так. Так, яснійший царю...
Саро ком цу гер.
Страшно Саро все сказати,
Треба,мабуть нам тiкати.
ЖИДІВКА:
Тихо дурню!
Хочеш злото - лiзь до самого болота.
(До Ірода):
Маєм царю новину, …
всип нам злото, ну-ну-ну.
ІРОД:
Ви спочатку новину,
А тодi я вам - сипну.
ЖИД (зі страхом, затинаючись):
Є в нас Царю такi вiстi, такi вiстi,
Що цар свiту народився... В Вифлеємi мiстi!
ЖИДІВКА:
Чом нам злото не дасте?
Iрод (до воїна):
Шо за цар?! Що вiн плете?
ВОЇН:
Мiй царю, кажуть є новина -
Що породила Дiва Сина (Здивовано):
Месiю наче...царя світу
Обiцяного в Заповiтi.
ІРОД:
Ха - ха ! Зумiли розсмiшити!
ЧОРТ (прослизає тiнню, задоволено потираючи руки):
Тепер комусь тутво не жити.
IРОД:
Хто? Що? Месiя? Цар родився?
Чи ти може помилився?
Тож зараз же, мерщій
Поклич зі Сходу мудреців.
ЦАРІ:
Ми царі зі Сходу
У твій край приходим,
Поклонитись тій Дитині
Що родилась в Палестині.
ЦАР 1:
Я - цар Єгипетського роду,
Де мої люди із давен
Пророкували по народу,
Що має народитись Божий Син.
Отож як зірка засіяла,
Я кинув все і ось я тут.
Туди, де чудо-диво стало
ЦАР 2:
Я - цар iндiйського народу,
Де мiй народ по горах i лiсах блукає,
Рiзних богiв собi шукає.
А сьогоднi Анґел менi сповiстив,
Що Христос ся народив.
I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.
ЦАР 3:
Я - цар грецького народу,
я не боюсь нiчого зроду,
Де мiй народ по морю гуляє
i Бога - Зевса величає.
А на Сходi зоря засiяла
і дорогу менi показала.
I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.
IРОД:
Що ж, ідіть, ідіть у Вифлиєм
І царю вклоніться,
А назад вертатемите-
сюди поверніться.
Вкажете мені путь
Куди йти треба
Бо вклонитись йому
У мене велика потреба.
(Царі виходять)
IРОД:
Один я цар тут,
Володар всього краю.
Царя дитяти я не знаю i знати не бажаю!
Перебийте всю дiтвору без пощади,
Без розбору. Кожен хлопчик до двох лiт,
Хай загине - так зробiть!
ВОЇН:
Твiй наказ святий для нас,
ми виконуєм в цей час.
IРОД:
І мале дитя в яскині
Мусите знайти ще нині!
Бо інакше - всім вам смерть!
СМЕРТЬ:
О! Хтось закликує за мною,
готова я усiх стесать косою!
IРОД:
Смерте люба, Смерте мила,
ти завжди мені служила,
всіх косила ворогів,
всіх кого я повелів.
А тепер скоси Того,
що в вертепі народився,
З Пречистої воплотився
Гей солдати мої вірні!
ВОЇН:
Ми тут, царю!
IРОД (до воїна):
Ну то що? Всi дiти вбитi?
ВОЇН:
Так, мiй царю!
АНГЕЛ:
Не тішся, Iроде лукавий,
нажився ти лихої слави.
Ніщо безкарно не пройде,
і ніщо не зникає,
і над катом кожним
меч долі звисає.
Хоч діток ти вбив,
Свою душу - загубив.
Тож знай, що Месія не вмер - Він живий!
Ось тобi - новина:
Межи дiтьми, не вбито Божого Сина!
IРОД (з розпачем):
Що?!! Бунт, зрада!!!
(і, оговтавшись,)
О Смерте, Смерте моя мила,
ти всякий бунт у зародку душила!
Прилинь, махни косою раз i вдруге,
Нехай не будуть в свiтi добрi люди!
СМЕРТЬ (немов відлуння):
О-го-го-го!
Нi синку, їх нам не здолати.
Ходім зі мною
В темряви і вічності палати.
Бо мале дитя в яскині
Має владу в світі нині,
Мушу я йому служити,
А тебе я маю вбити.
ЧОРТ (захекано):
Пройшов я тисячі доріг,
стоптав я тисячі чобіт,
аж поки долетів сюди.
(Нюх, нюх) Ха-ха
О, тут вже чую грішну душу!
Її з собою взяти в пекло мушу!
(приступає до Ірода)
IРОД:
Гей, сторожа!
СМЕРТЬ (відганяє косою солдатів):
- Вона вже не поможе.
IРОД:
О Смерте, Смерте моя мила!
Зостав мене, я жити хочу -
Усю тебе я озолочу!
СМЕРТЬ:
Вiд мене не вiдкупишся ти злотом,
Вражий сину, - пiшли зi мною в домовину!
ЧОРТ:
Ходім, ходім, мiй любий царю,
тебе в смолi я покупаю!
Пішли зі мною в пекло,
там нам буде тепло!
(Смерть косою за шию забирає Ірода, Чорт підштовхує його ззаду рогачем).
АНГЕЛ:
Поборено зло,
Лютий цар вiдступив
Звалив його спiльний до волi порив
Хай згода й любов помiж вами панує
Хай справами вашими серце керує
Хай злоби i заздростi згине отрута,
Щоб Iрод нiколи не змiг повернутись!
А нинi ми разом Iсуса вiтаймо
I славу во вiки Йому заспiваймо.
(Всі колядують)
ЖИД:
Я вiншую вас як жид:
Хай ся грiш у вас держит,
Най від вас уся біда біжить.
Най сі доє молоко
Від корови й від бико,
Хай ся кури вам несут,
хай яйце знесе когут.
А за тую віншину - дайте щось,
Бо я вже йду.
ЖИДІВКА:
Я вiншую як жидiвка:
Хай буде у вас горiлка.
Як горiлки в вас нема,
То купiть собi вина!
ПАСТУХ:
Достить, жиде, брехати, лахмани пускати,
Мусиш на наше свято хоч раз заколядувати
ЖИД:
Капітулювати?
А хто буде за ті інтереси доляри давати?
(Жида довго вмовляють, врешті пропонують гроші і він починає колядувати)
Пішов я та й колядувати
Ступив я до чужої хати-
А там їли-попивали,
А мені ніц не давали:
Бідний я, бідний я.
У п’єцу пироги варили
Під п’єцом голубці студили-
Я ся ближче присував,
По одному витягав,
В торбу клав, в торбу клав.
Та мені того було мало -
Пішов я в комору по сало,
Та ще сала не дістав,
Як мя господар злапав-
Так мя справ!!! Так мя справ!!!
АНГЕЛ:
Прощавайте, мир в цій хаті
Щасливі будьте і багаті,
Майте волю добру, гожу
Тільки вірте в ласку Божу
Ласка Божа вас спасе
Край і нарід піднесе!
ПАСТУХ:
Ми на тому добрі люди
Коляду кінчаєм,
Щастя й долі цьому дому
Всі щиро бажаєм.
Всім дорослим і маленьким
Зичу - жийте здоровенькі
На потіху всій родині
І на славу Україні.
Щоб вас Бог благословив,
Вас і вашу стріху,
Щоб прожили в Україні
Богу на утіху.