Зацвіла мушкателька (весільна пісня)
"У моєму городчику
Зацвіла мушкателька.
Питаються мене люди:
Чого ж я сумненька?
Чи вельон не біленький,
Чи мірт не зелененький?
Чи то я сумненька,
Що не мій миленький?
Мій милий при війську служить,
Нічого він не знає,
Що я - його дівчина -
До шлюбу ся збираю."
Прийшла вона до церковці,
На пристіл руки зложила:
"Не тому присягаю,
Котрого я любила.
Мій милий при війську служить,
Нічого він не знає,
Що я, його миленька,
Другому присягаю."
Миленька з шлюбу виходить,
З миленьким ся стрічає.
Він їй руку подає
І так її питає:
"Миленька моя, миленька,
Що ж ти наробила?
Як я йшов до війська -
ти три рази зомліла."
"МИленький мій, миленький,
Візьми мене з собою!
Будемо в світі жити,
Як чоловік з жоною."
***
На моєму віконці
Зацвіла мушкателька.
– Скажи мені, дівчино,
Чого-с така сумненька?
Віночок зелененький,
А вельон білесенький,
– Лише-м того сумненька,
Що не той мій миленький.
Мій милий в війську служить,
Нічого він не знає,
Що його дівчинонька
До шлюбу ся збирає.
До шлюбу приклякнула,
Ще й рученьки зложила.
Не тому присягаю,
Кого-м вірно любила.
Миленький іде з війська,
Із милов ся стрічає.
Дає їй праву рученьку,
Із нею ся вітає.
– Миленька моя, миленька,
Де ж ти слова поділа?
Як я ішов до війська,
То ти три рази вмліла.
– Ой милий мій, миленький,
Бери мене з собою.
Будемо вірно жити,
Як муж живе з жоною.
– Мила моя, миленька,
Не треба так робити.
Кому ти присягала,
З тим треба вірно жити.
(останні два рядки кожного куплету повторюються двічі)
Другий варіант пісні записано 1976 р. від Марії Легінь (1918 р.н.) із с. Дубівці Галицького району на Івано-Франківщині.