9 березня - "Обретіння"

ObretinnyaДев'ятого березня - свято на честь першого (IV ст.) і другого (452 р.) віднайдення голови Івана Предтечі, в народі Обретіння.

За церковними переказами, після відсічення голови Івана Хрестителя тіло було поховано його учнями в самарійському місті Севастії, а голова — таємно — на горі Ємонській. Через багато років при будівництві храму на цій горі й відбулося Перше віднайдення  голови Іоанна Предтечі. Щоб не було вчинено наруги, вона була знову похована у збудованій церкві. У 452 р. відбулося Друге віднайдення голови Хрестителя. Святиня була перенесена в Едессу, а пізніше в Константинополь.

Свято «обретіння» стало називатися в народі «обертіння». Кажуть, що в цей день «птахи обертаються до нас головами, збираються летіти до нас». 

В одному з давніх літописів йдеться, що на Обретіння святий Іван чудом своєї голови повертає їх, птахів, назад додому.

Саме на Обретіння, навіть якщо ще десь лежить сніг, першими повертаються з вирію жайворонки. Про цю пташку складено найбільше весняних пісень-величань, зокрема дівчата співають:

Чом ти, жайворонку, рано з вирію вилетів:
Іще по горах сніженьки лежать,
Іще по долинах криженьки стоять!

А жайворонок ніби відповідає їм:

Ой, я тії сніженьки крильцями розжену,
Ой, я тії криженьки ніжками потовчу!

О цій порі прилітають і граки. Цього птаха вважали найнадійнишім сповісником весни. Граки селяться великими пташиними родинами на одному дереві або на сусідніх. Існує народна загадка-жарт: «Розлога дорога, а на дубі ярмарок». Йде мова про граків на дереві, адже вони здіймають такий галас, що дуже нагадує український ярмарок.

За граками повертаються додому дикі гуси. Існує такий звичай: коли діти вперше навесні побачать диких гусей, вони мають підкинути догори солому або сіно та прокричати: «Гуси, гуси, ось вам на гніздечко, а нам на здоров'ячко!» або «Гуси, гуси, вам на гніздо, а нам на тепло!», «Гуси, гуси, зав'яжу вам дорогу, щоб не втрапили додому!»  Цю солому матері збирають і кладуть на гніздо під квочку — «щоб курчата водились». Можна кричати і «Гу­си, гуси, колесом — червоним поясом!»  - це щоб пташки почали кружляти на одному місці. 

В цей час також повертаються дикі качки: крякви, чирки, крохалі та чубатий гоголь. Подібно до гусей, вони спочатку летять високо над землею, покритою снігом. Але, як тільки розтане сніг, качки починають гніздитися. Коли вже льоду на ріках нема і дикі качки з вирію прилетіли, дівчата колись «замовляли» на тепло і на родинне щастя, викликаючи з сухого очерету птаха-гоголя:

Ой, виплинь, виплинь, гоголю,
Винеси літо з собою,
Винеси літо, літечко,
Зеленее житечко,
Хрещатенький барвіночок,
Запашний весильочок!

Ворожіння вважається вдалим, якщо у відповідь на замовляння гоголь таки випливає з очерету. Це означає, що цього року на дівчину чекає весілля або веселе літо.

За ними прилітають чорногузи, які обов'язково повертаються до свого минулорічного гнізда, «лагодять» його і там виводять пташенят. В народі вірять, що господарство, в якому є гніздо чорногуза, є щасливим і захищеним від пожежі: «Чорногуз хату від лиха береже», — кажуть селяни на Херсонщині. Руйнувати гніздо цього птаха — великий гріх, та й небезпечно, бо «хто зруйнує гніздо боцюна, у того хата згорить», — кажуть на Поділлі.

Щоб « запросити » птахів на свою хату, люди кладуть на дах або на міцне дерево біля хати старе дерев'яне колесо. Тоді навіть молоді полохливі чорногузи здогадуються, що тут на них чекають, і починають вити гніздо. В цей час їх краще зайвий раз не турбувати.

Колись на Поділлі, як господар побачить вперше весною бусла, то простягає до нього шматок житнього хліба і каже: «Бусел, бусел, на тобі гальвоту, дай мені жита копу». Цим він накликав на своє поле врожай.

Для молодої дівчини побачити лелеку вперше навесні в польоті — дуже добрий знак, що віщує їй веселе літо. Якщо ж побачить вона, що лелека стоїть або ходить, то не дуже вдалим буде її дівування цього літа. Якщо ж уперше навесні дівчина на порі побачить лелеку, який сидить, то це найгірший для неї знак: ще довго дівувати їй доведеться.

На Київщині вже в'є своє гніздо-рукавичку ремез (і відбувається це на Обретіння), коли решта птахів ще тільки повертається з вирію. Незаміжні дівчата у веснянках жартують, щоб ту, яка цієї весни самотня, нехай ремез потішить своєю піснею.

Згодом обряд «зустрічі птахів» об'єднався з «накликанням весни», що відзначався на «Сорок Святих»

Раніше говорили, що святий Іван повертає птахів до гнізд із вирію. Тому жінки не прали в цей день білизну, щоб птахи назад не повернули. 

Народні приповідки:

Чоловік до жінки обертається, і птахи обертаються з вирію.

Птахи обертаються до нас головами, збираються летіти до нас.

Діти — від хліба, а птахи — до гнізд. 

Народні прикмети:

  • Якщо жайворонки летять високо над землею, то це вони «до Бога летять молитися» — буде врожай на збіжжя; якщо ж жайворонки летять над землею низько, то це вони «загубили ціп по дорозі» — буде неврожай.
  • На Обретіння сніг — Великдень буде холодним.
  • Крик журавля весною — провісник тепла.