Скоромовки

Своєрідним фольклорним жанром є скоромовка – весела та віртуозна гра у швидке повторення жартівливих віршів і фраз, які складно вимовляти без належної практики. Краса скоромовки полягає у тому, що з першого разу її взагалі важко промовити, адже за правилами гри скоромовку не читають, а повторюють зі слуху, що значно важче. Гра полягає не тільки в тому, щоб дібрати важкі для вимови звукосполучення, а й у плутанині, у постійній перестановці звуків: той, хто прагне швиденько розповісти скоромовку, часто потрапляє у смішне становище, "спотикаючись" чи перекручуючи слова.

Цінність скоромовки виражається не у смисловому навантаженні, а в такому підборі і розстановці слів, вимова яких вимагає від мовця певних зусиль і сприяє виробленню дикції, правильної артикуляції, що підвищує його культуру мовлення. Скоромовки легко засвоюються дітьми і, поширюючись із уст в уста, найчастіше втрачають автора, поповнюючи собою скарбницю дитячого фольклору.

Українські скоромовки

  • Ворона проворонила вороненя. 
  • Пік біля кіп картоплю Прокіп.
  • Раз — дрова, два — дрова, три — дрова.
  • Розкажу вам  про покупки,  про покупки,  про покупки, про покупочки мої.
  • Улас у нас, Панас у нас.
  • Через грядку гріб тхір грядку.
  • Водовоз віз воду з водопроводу. 
  • Їла Марина малину. 
  • Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.
  • На возі коза, під возом лоза. 
  • На річці Лука спіймав рака в рукави. 
  • Дрова рубали два дроворуби.
  • Біжать стежини поміж ожини.
  • У бобра добра багато. 
  • Кричав Архип, Архип охрип, 
  • Не треба Архипу кричати до хрипу. 
  • Бабин біб розцвів у дощ,
  • Буде бабі біб у борщ.
  • Дзижчить над житом жвавий жук, 
  • Бо жовтий він вдягнув кожух. 
  • Як місили тісто в місті,
  • Усе місто стало в тісті.
  • Летів горобчик, сів на стовпчик,
  • Прибіг хлопчик, утік горобчик.
  • Жовтий жук купив жилет,
  • Джемпер, джинси та жакет.
  • Босий хлопець сіно косить,
  • Роса росить ноги босі.
  • Семен сіно віз - не довіз:
  • Лишив сани - узяв віз. 
  • Не клюй, курко, крупку,
  • Не кури, турку, люльку.
  • Пиляв Пилип поліна з лип,
  • Притупив пилку Пилип.
  • Ходить квочка коло кілока,
  • Водить діточок коло квіточок. 
  • Коса косить - бруса просить,
  • Косар Герасим погострив - клин окосив.
  • Був бик тупогуб,
  • Тупогубенький бичок.
  • У бика була тупа губа.
  • Бук бундючивсь перед дубом,
  • Тряс над дубом бурим чубом.
  • Дуб пригнув до чуба бука —
  • Буде букові наука.
  • Варка варила вареника,
  • Василь взяв вареника.
  • Варка Василя варехою.
  • Василь Варку вареником.
  • В домі Діми дим.
  • Ой ходім туди,ходім
  • Рятувати Дімин дім.
  • Вовк-вовцюг вівцю волік.
  • Вова вовку вила в бік.
  • Як завив же вовк-вовцюг,
  • Миттю випустив вівцю.
  • Ішов Прокіп, кипів окріп,
  • Прийшов Прокіп — кипить окріп,
  • як при Прокопі так і при Прокописі і при Прокопенятах.
  • Надворі трава,  
  • На траві дрова.
  • Не рубай дрова,  
  • Бо трава здорова. 
  • Пилип посіяв просо,
  • Просо поспіло,
  • Пташки прилетіли,
  • Просо поїли,
  • Пилип плаче.
  • Прийшов Прокіп, налляв окріп.
  • Іде Гаврило — ще не зварилось.
  • Прийшов Денис — налляв сім мис.
  • Прийшов Тарас — з'їв все нараз.
  • Сів шпак на шпаківню,
  • Заспівав шпак півню: — 
  • Ти не вмієш так, як я,
  • Я не вмію так, як ти.
  • Стоїть піп на копі,
  • Копа під попом,
  • Піп під ковпаком.
  • Хитру сороку
  • Спіймати морока,
  • А на сорок сорок
  • Сорок морок.
  • Їхав Прокіп мимо кіп.
  • Лічив снопи по три копи: 
  • Одна копа ковпаком, 
  • Друга копа ковпаком, 
  • Третя копа ковпаком.