Касіянів день

Kasiyaniv denЦей день відзначають раз на чотири роки, 13 березня, оскільки за старим стилем день преподобного Касіяна припадає на 29 лютого.

В народі цей святий (помер у 435 р.) мав не надто добру славу. За переказом, що побутує в Україні, одного разу святі Іван та Касіян, рибаливши на озері, побачили рибалку, який тонув. Святий Іван одразу ж поспішив на допомогу, а Касіян залишився осторонь. Дивлячись на все це з небес, Бог постановив: «Іван велику шану від людей матиме, і святкуватимуть його тричі на рік, Касьяна ж — раз на чотири роки». Отож, коли приходить рік Касьянового свята, він гнівається на людей і навіть на Бога, чинить усе їм назло.

Приказка «Чого це ти Касіяном дивишся» дає чітке уявлення про те, яким народ бачив цього святого: понурим, недобрим. Не дуже добрим знаком вважалося раніше, якщо дитина (теля, лоша) народжувалася на день Касіяна«не буде із цього народженого добра».

У цей день наші предки не працювали, намагались не виходити з дому, особливо до сходу сонця, боячись «ока Касьяна»: якщо Касіян подивиться, то людина може захворіти й навіть померти. «На Касіяна до схід-сонця і пес з буди не вилізе, а не те, щоб чоловік з хати виходив».

Сердитий Касіян часто зображується у фольклорних творах із довгими віями та бровами, зі злими очима, що несуть загибель білому світу. В одній з легенд, записаній на Харківщині, преподобний Касіян нагадує казкову особу «з довгими віями аж до землі»:

«... У Касіяна такі довгі брови і вії, що він нічого не бачить. Один раз на чотири роки Касіян підіймає свої вії і дивиться понурими очима. Лихо тому, на кого він гляне: гляне на людей – мруть люди, гляне на тварин – дохнуть тварини, гляне на поля – все сохне…»

Існує легенда, що виправдовує Касіяна. За нею преподобний Касіян опікується тим, щоб чорти не мали часу будувати плани шкодити людям. Щоб «відволікти увагу» чорта, святий весь час б'є його молотом по голові – не дає отямитися. Лише один раз на чотири роки йде святий Касіян помолитися до церкви, щоб попросити в Бога сил для своєї нелегкої «роботи» з нечистою силою. А поки він молиться, чорти мають трохи часу. Саме тому не можна цього дня виходити з дому до сходу сонця: не від погляду Касіяна гине все живе, а від витівок розлючених чортів, які надолужують усі капості, яким не давав здійснитися протягом цілих чотирьох років преподобний Касіян.

"Гей, верни, Касян, круто!" – кажуть тому чоловікові, що намагається зробити комусь кривду, але при цьому виявляє свою безсилість.

«Касіян» і «Касян»– в українській мові вживаються обидві ці форми.

Образ Касіяна, в народній уяві спорідненого з образом вія, використав Микола Гоголь у своїй повісті "Вій".

Прикмети:

  • Якщо на Касіянів день багато снігу, то буде велика повінь, а бурульки довгі в останні дні лютого – до довгої весни.
  • Якщо на Касянів день багато снігу, то буде велика повінь.
  • Якщо собаки катаються – до снігу, а то й хурделиці.
  • Якщо того дня буде дощ, то й усе літо буде мокре.