Буде нам з тобою що згадати

Буде нам з тобою що згада-  ти

Після довгих збавлених ночей.

Вивчив я далекий звук гарматний |

І тривожний блиск твоїх очей.   |(2)

 

Твої очі – квіти темно-сині

На узбіччі радісних доріг.

Чи зустрінемось з тобою знову  |

На своїх дорогах бойових?      |(2)

 

Будуть стрільна розриватись глухо

І дрижати в вибухах земля.

Вийдеш ти в ту сторону - послухай |

Де в багряних полум'ях поля.      |(2)

 

І почуєш грізну борню волі,

І вкриється кров'ю битий шлях.

Будуть хлопці йти суворочолі   |

В сіруватих, наче ніч, рядах.  |(2)

 

І пройдуть вони безмежним краєм

Крізь руїни сіл, дерев і трав.

І напевно ти тоді згадаєш,     |

Хто любов і мужність поєднав.  |(2)