Повіяв вітер степовий

Повіяв вітер степовий,

Трава ся похилила.

Впав в бою стрілець січовий,   |   

Дівчина затужила.              | (2)

 

А був то хлопець молодий,

Його б лишень кохати.

Він впав, як той сухий листок, |

Повік буде лежати.             |(2)

 

Летить ворон з чужих сторон

Та й жалібненько кряче:

"Вставай, козаче молодий,      |

Твоя дівчина плаче!"           |(2)

 

Заплаче мати не одна,

Заплаче й чорнобрива.

Бо не одного козака,           |

Сира земля накрила.            |(2)

 

Повіяв вітер степовий,

Трава ся похилила.

Впав в бою стрілець січовий,   |

Дівчина затужила.              | (2)