Мокоша (міфологія)

Мокоша (Макош, Цариця води, Водяниця, мати коша) — давньоукраїнська богиня родючості, жіночого рукоділля, мистецтва і води. Заступниця вагітних і породілей. Кожна п'ятниця в давніх українців була днем Мокоші. Ім'я Мокоша академік Б. Рибаков трактує як словосполучення. Мати врожаю ("мо" — мати, "кош" — кошівниця для зерна). Популярність Мокоші серед українського жіноцтва була такою великою, що її культ зберігався довгі століття після знищення язичництва, що зафіксовано в літописах («...по украинамь молятся богу Перуну, и Хорсу, и Мокоши»). Церква змушена була п'ятницю — день Мокоші—зробити днем Парасковії та Покрови. (За П. Трощиним).

За народними переказами, що дійшли до наших днів, первісне ім'я Мокоша — мати Коша. В цьому — відгомін культу жінки-матері часів матріархату, коли порядкувала серед роду, серед коша (на стійбищі, в громаді, общині і т. п.) мудра, досвідчена жінка, яку всі називали Матір'ю. Вона лікувала, приймала пологи, визначала обов'язки кожному, навчала рукоділлю, куховарінню тощо.

Мати коша була шанованою богинею у сарматів. (За М. Слободянюком).