Милосердний Миколка, уклав священик Миколай Гамада

Дійові особи:
Микола, Ведучий, Амфілохій, Марійка, Іванко, Мати, Дідусь, Варвара, Петрик, Семенко

Дія 1
Ведучий. В одному багатому селі, серед великих купецьких будинків, виднілася одна убога хатинка. У тій хатинці проживала дуже бідна вдова зі своїм маленьким синочком, якому при хрещенні дали ім’я Микола, на честь Святителя Миколая. Рідна матуся виховувала маленького Миколку в страхові Божому: прищепила йому велику любов до Бога, до ближнього і до Православної Матері Церкви. Дуже цей хлопчик любив свого покровителя – Святителя Миколая.
На сцені Микола перед іконою святого Миколая.
Микола (упавши навколішки перед іконою). О, великий Святителю, ти захищаєш мене від усякої біди, допоможи мені хоч трохи робити добрі діла, як робив ти. Зроби так, щоб я, недостойний, наслідував тебе і був у допомозі людям. На знак мого прохання цілую твою святу ікону і вірю, що ти мені допоможеш.

Дія 2
На сцені старенький дідусь.
Дідусь. Ох, і важка торбина. Святителю Миколаю, допоможи мені донести.
На сцену заходять Микола з Мамою.
Микола (до дідуся, смиренно). Дідусю, мабуть, торбина важка, давайте я допоможу нести, удвох нести легше.
Дідусь. Як звати тебе, хлопчику?
Микола. Миколою.
Дідусь. Красиве ім’я. Нехай твій покровитель завжди буде тобі на поміч. (До матері). У вас росте гарний син, моліться за нього.
Мати. Спаси Господи, дідусю! Помоліться за мене. Бог вам на поміч!
Дідусь. Ідіть з Богом, діти мої.
Виходять.

Дія З
На сцені Варвара, Марічка, Іванко, Семен, Петрик, Миколка та Амфілохій.
Варвара. Сьогодні таке велике свято.
Марічка. Яке?
Варвара. Що, ти не знаєш?
Марічка. Ой, як я могла забути? Сьогодні ж Святого Миколая.
Іванко. А мені сьогодні Святий Миколай іграшку приніс.
Семен. А мені багато цукерок.
Петрик. Сьогодні мій чобіток розривався від усіляких солодощів. Аж живіт болить, так об’ївся всякого. (Тримається за живіт).
Варвара. А я хоча й маму не послухала вчора, але Святий Миколай все ж приніс мені подарунок. Таку велику ляльку, як я.
Семен (сміючись). Подивіться на Амфілохія, який він. Скривився, як середа на п’ятницю, та й стоїть.
Петрик (сміючись). Стоїть, як жебрак, нічого не має. Іди від нас, не сором нас, бо люди від нас тікатимуть.
Іван (із насмішкою). Ха-ха-ха. Йому нічого не приніс Святий Миколай, бо він не заслужив. (Усі сміються і штовхають Амфілохія).
Ведучий. Усі глумливо сміялися. І лише Миколка стояв і дуже переживав за бідного Амфілохія. Микола був християнином і розумів, що діти чинять недобре. Вкололо це Миколку в самісіньке серце, і він не витримав. Затремтів і скрикнув у розпуці.
Микола (жалісно кричить). Але ж у Амфілохійка мами немає! Він іще сьогодні нічого не їв. Чому ви причепилися до бідного хлопчика? Вам всім Святий Миколай приніс подарунки, бо у вас є батьки. Вас мама приголубить, попестить, зігріє добрим словом. А в цього хлопчика ні мами, ні тата. За що ви його так образили? Хіба у вас серця немає чи що? Мерщій покайтеся, поки не пізно, бо покарає вас Святий Миколай. (До Амфілохія). Іди зі мною, Амфілохійку. Від сьогодні ти будеш моїм братиком.
Амфілохій. Куди ми підемо?
Микола. До нас підемо.
Виходять.

Дія 4
На сцені Мама, Миколка і Амфілохій.
Микола. Мамо, дівчата та хлопці на вулиці почали з Амфілохійка сміятися, що він бідний. От я й запросив його до нас...
Мама. Що ж... Лишаймо його в себе. Буде він з тобою, Миколко, виростати. Бідний він! (До Амфілохія). Не журися, Амфілохійку, бо ти вже все маєш. Яке в тебе гарне ім’я. Тобі сам Преподобний Амфілохій Почаївський допомагає, бо він є твоїм покровителем. Тепер я твоя мама, а Миколка – твій братик. (Всі троє обнімаються).
Приходять дівчата і хлопці.
Петрик. Прости нам, Амфілохійку. Образили ми тебе, бідного сироту. Поки живу, такого більше не буде (обнімає Амфілохія).
Марічка. Навіть сама не знаю, як я могла насміхатися з такого чемного хлопчика. Прийми мене, Амфілохійку, в друзі.
Семен. Згрішив я перед Богом і перед тобою, Амфілохійку. Якби Миколка не закликав нас до покаяння, не знаю, що було б.
Всі. Ми хочемо бути вашими друзями і разом прославляти Святителя Миколая.
Амфілохій. Бог нехай усіх вас простить, друзі мої. Ходімо до храму Божого, зараз там служба відбувається. Прославмо всі разом Великого Чудотворця, щоб своєю милістю охоронив нас від усякого лиха.
Виходять.
Микола (до залу). Великі діла твої, Святителю Миколаю!