Прислів'я та приказки про здоров'я, болячки та все, що з тим в парі йде

Доки здоров'я служить, то чоловік не тужить.

Без здоров'я нема щастя.
Без здоров'я ніщо чоловікові не миле.
Було б здоров'я, а все інше наживем.
Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив.
В здоровому тілі — здоровий дух.
Все можна купити, тільки здоров'я ні.
Глянь на вид і про здоров'я не питай.
Горе стихає, а здоров'я зникає — і радість минає.
Добра жінка і здоров’я — то найбільший скарб.
Добре здоровому вчити хворого.
Здоровий злидар щасливіший від хворого багача.
Здоровий хворого не розуміє.
Здоровий, як циганова коняка: день біжить, а три лежить.
Здоровий, як хрін.
Здорова, як вода.
Здоровому все здорово.
Здоровому все на здоров'я йде.
Здоровому здається, що ніколи не захворів.
Здоровому пироги не вадять.
Здоровому пір’я, а хворому каміння.
Здоров'я більше варте, як багатство.
Здоров'я входить золотниками, а виходить пудами.
Здоров'я — всьому голова.
Здоров'я за гроші не купиш.
Здоров’я — ка – на базарі не купиш.
Здоров'я маємо — не дбаємо, а погубивши — плачемо.
Здоров’я мати – вік біди не знати.
Здоров'я — над маєток.
Здоров'я — найдорожчий скарб.
Здоров’я нівроку, аби не муляло збоку.
Здоров’я, як щастя, коли його не помічаєш, значить, воно є.
До старості баба на базар ходила, а здоров’я так і не купила.
Аби зуби, а хліб буде.
Аби моя голова здорова була, то все гаразд буде.
Коли б голова здорова, то будуть воли та й корова.
Найбільше щастя в житті — здоров'я.
Найбільше багатство — здоров’я.
Ліпше здоров'я, як готові гроші.
Над здоров'я нема старшого.
Поки чоловік здоров, то здоров'я не шанує.
При здоров'ї все чоловікові миле.
Світ великий, було б здоров'я.
Скрипливе скрипить, а здорове лежить.
Той здоров'я не цінить, хто хворий не був.
То слабого питають, а здоровий, що впійме, то змеле.
На добрий камінь що не дай, то змеле.
Хіба треба у недужого питати, чи бажає він здоров'я мати?
Хто здоров, той ліків не потребує.
Худоба — річ набута, а здоров'я — ні.
Що ми по життю, як здоров'я не маю.
Як я здоров, то мені й хрін за цукор.
Гроші й одежу бережуть, коли вони є, а здоров’я – коли немає.

Люди часто хворіють, бо берегтись не вміють.
(народні поради про те, як бути здоровим)

Бережи і шануй честь змолоду, а здоров'я — під старість.
Бережи одежу знову, а здоров'я змолоду.
Бережи одяг, доки новий, а здоров'я — доки молодий.
Як на душі, так і на тілі.
Весела думка — половина здоров'я.
Веселий сміх — здоров'я.
Журба здоров’я відбирає, до гробу попихає.
Заздрість здоров’я їсть.
Хочеш добре виглядати, не треба нервувати.
Досить жартувати, аби не хворувати.
Хоч не скоро, та здорово.
Держи голову в холоді, а живіт в голоді — будеш здоров.
Держи голову в холоді, ноги в теплі, проживеш довгий вік на землі.
Держи ноги в теплі, голову в холоді, живіт в голоді — не будеш хворіть,
будеш довго жить.
Тримай голову в холоді, черево в проголоді, ноги в теплі, житимеш довго на землі.
Їж — не переїдайся, пий — не перепивайся, говори — не переговорюйся, то будеш здоров.
Рух - це здоров'я.
Рухайся більше - проживеш довше.
Пар кісток не ломить.
Помірність - мати здоров'я.
Праця додає здоров'я, а лінь - хвороб.
Без діла людина старішає.
Без діла псується сила.
Довго спати – здоров’я не мати.
Хто довго спав – здоров’я проспав.
Хто праці не боїться, того хвороба сторониться.
Хто рано встає, той довше проживе.
Якщо хочеш здоров'я мати, мусиш рано вставати, а звечора лягати.
Запущену хворобу трудно лікувати.
Кого болить, най ся гоїть, але хто ся лічить, той ся калічить.
Хто хоче одужати, тому не треба лягати.
Найпростіша їжа дає найбільшу силу.
Ненажера риє собі яму власними зубами.
Хто добре жує, той довше живе.
Береженого і Бог береже.
Дай, боже, жартувати, аби не хорувати.
Дай, Боже, здорово сходити, а на друге заробити!
Дай, Боже, разом двоє: щастя і здоров’я!
Не просімо хліба у Бога, а просімо здоров’я.
Хай Бог дасть на здоров’я!
Який «Здоров!», такий «Помагай-Бог!»
Щоб ти був здоров, як вода!
Бувай здорова, як риба, гожа, як вода, весела, як весна, робоча, як бджола, багата, як земля свята!

Як болить, то кричи, а як не болить, то мовчи.

Біль без язика, але каже, де болить.
Болюще — не пам'ятуще, минеться — знов заманеться.
Біль мовчанки не знає.
Біль не виженеш, як собаку.
Болить бік дев'ятий рік, та й досі до болю не привик.
Болить у грудях — не буть йому в людях.
Боліло, боліло — три хліби поїло.
Далеко лежало, не дуже боліло.
Де болить, там і торкаєш кожну мить.
Добра голова поболить та й перестане.
Добре тому говорить, кого не болить.
Доти добре, доки болить, бо як перестане, то вже й нас не стане.
Зуб болить, аж око в'яне.
Кого болять кості, той не думає в гості.
Кого болять очі, той пити не хоче.
Кого не болить, той не охає.
У кого що болить, той про те й говорить.
Ніхто нічийого болю не знає.
Розкіш приходить зі смаком, а відходить з болем.
Розкіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує.
Така хвора: болить ня, а на свадьбу кортить ня.
Так болить, що якби не вмів стогнати, то вмер би.
Чужий біль нікому не болить.

Хвороба нікого не красить.

Гнила дошка цвяха не приймає.
Відхорую, але не подарую.
Для хворого більша година, як для здорового ціла днина.
Захворів — не опам'ятаєшся, а щоб здоровим стати — не дочекаєшся.
Іржа залізо їсть, а чоловіка — хвороба.
Люди часто хворіють, бо берегтись не вміють.
Не всякий помирає, хто хворий.
Не хворіла, не боліла, та проскурку з'їла.
Слаба стала, як риба в'яла.
Поки хворий дихає, то все надіється.
Слабий та малий — то найстарші в хаті.
Слабий — як малий.
Старому та слабому годи, як малому.
Хвороба не по лісу ходить, а по людях.
Череп'я довше живе, як цілий глек.
Такий слабий, що не здужає й умерти.
Не здужає третього хліба з'їсти.
Як немаєш сили, то й світ не милий.
То вже не горе, коли їсть хворе.
Тяжко хворому терпіти, а ще тяжче над хворим сидіти.
У хворого здоров'я питають.
Хвора людина сама себе не любить.
Хвора: коли не вмре, то розпеститься.
Хворий більше не той, що лежить, але той, що над лежачим сидить.
Хворий здоров'я хвалить.
Хворому і мед гіркий.
Хворому нічого не миле.
Хворому годи завжди, як малому.
Хворого піст, п'яного молитва, а сонного читання недалеко від себе стоять.
Хто хвороб у собі шукає, той завжди їх повно мав.
Як хворий — звертайсь не до попа, а до лікаря.
Кожному своя хвороба тяжка.
Кому користь, а нам хворість.
Не смерть страшна, а недуга.
Хвороба здибає легко, а трудно її позбутися.
Хвороба коли не вморить, то скривить.
Хвороба їде в хату рисаками, а виїжджає волами.
Хвороба — як худа худоба.
Хворобу не треба кликати, сама прийде.
Видужав, хоч я й руки складала на його смерть.
Не здужа й перини підняти.
Більмо оку не шкодить, тільки око не бачить.
У горлі наче півники грають.
Кашель хвороба не лиха, та хата не втихає.
Раз у рік — колька в бік.
Лихоманка гірше мачухи трясе.
І трясця не бере без причини.
Гаман — не свято, трясця — не хвороба.
Нежить — хвороба не страшна: мій батько з нею і помер, а нічого йому не сталось.
В немочі всього захочеться.
День меркне від ночі, а чоловік — від немочі.
Загоїться, поки весілля скоїться.
Звівся на нінащо.

Хоч крути й верти, небоже, то нічого не поможе.

Нашій Катрі полегшало: то не їла, а тепер і не балакає.
Полегшало нашому батькові: де сиділа болячка, там дванадцять.
Полегшало нашій матері: з печі на лаву перебралася.
Полегшало нашій матері: то сиділа, а то й лежати не дає.
Ліпша мала поміч, як велика хворість.
Не поможе вже рута й маруна, як голова обернулася до труни.
Не поможе ні кропило, ні кадило.
Поможе чи не поможе, а ти плати, небоже.
Чи поможе, чи не поможе, а ти дай, небоже!
Поможе чотири дошки і васильків трошки.
Як не завадить, так і не поможе.
Дай нам поправитись, і нам будуть кланятись.
Поправився вухом об землю.
Поправився з покуття на лаву.
Уже я поправлюсь, мабуть, попові в калитку.
Стогнав батько на печі, ми його на лаву — він і замовк.
Змучився, ледве в нім душа теліпається.

З лікарем дружи, але не май в ньому потреби.

Вибирай старого лікаря, а молодого адвоката.
Де сонце не ходить, там лікар заходить.
Добрий лікар має орлине око, левине серце і жіночу руку.
Лікар і адвокат чи поможе, чи не поможе, а калитку розв'яже.
Лікар і лічить, і калічить.
Лікар підіймає, а смерть не пускає.
Лікар для хворого батько, а для здорового друг.
На селі лікар — піч, а свиня — гастроном.
Природа, час і терпеливість — це найкращі лікарі.
У молодого лікаря горбатий цвинтар.
Що новий лікар, то новий цвинтар.

Прийде вік — знайдеться й лік.

Вилікувався на один бік.
Гіркий тому вік, кому треба лік.
Дорогі ліки все помагають: як не слабому, то лікареві.
І до ліків хвороба привикає.
І полин ліком стає.
Ліки одну слабість лікують, а другу готують.
Ліченою конякою не поїдеш.
На гірку недугу і гіркий лік.
Нема в світі ліку для довгого віку.
Хто перейде на ліки, той пропав навіки.
Сміх краще лікує, ніж усі ліки.
У ворожки лікуватись — без здоров'я остатись.
Ворожка – на той світ дорожка.
Надвоє бабка ворожила: або вмре, або буде жива.
Хочеш вилікуватись, то і в траві ліки знайдеш.
Хто ся будує, правує і лікує, того біда учить.
Часник сім хвороб лікує.
Що одному ліком стає, то другому може стати гробом.
Легше поранити, як вилікувати.
Трудно рану гоїти, а не вразити.
Турбота про здоров'я - кращі ліки.

Добрі жорна усе перемелють.

Великий дуб, та дупластий, а маленький, та натоптаний.
Здорове дерево, та дуплувате.
Верба товста, та всередині пуста.
Добрі зуби й камінь їстимуть.
Червоне яблучко, та всередині черв'ячок.
Капуста гарна, та качан гнилий.
На плохенький животик і мед не йде в ротик.
На похиле дерево й кози скачуть.
Плохеньке порося і в петрівку мерзне.
Поганому животу й пироги вадять.
Здоровому животу і редька не шкодить, а хворому і масло шкодить.
На живому все заживе.
Скрипливе колесо більше витримає, ніж добре.
Скрипуче колесо довго їздить.
Скрипливе дерево довго живе.
Скрипливе дерево два віки живе, а здорове й одного не виживе.
Скрипливе дерево й дужого переживе.
Скрипливе дерево здорове перестоїть.
Скрипливе дерево скрипить, скрипить та й стоїть, а з рове вітер повіє і переверне.
Бита посуда два віки живе.
Так як з гробу встав.
На смик перепався.
За комара сили не має.
Тільки тінь з його осталась.
Од вітру валиться.
Йому вже не топтати ряст.
На ладан дише.
Він на тонку пряде.
Не їсть — лише дивиться.
Треба свічки та води, бо вже очі не туди.
Уже на нього собаки давно часник товчуть.

Не з віка каліка, не до смерті пан.

Аби живі, а каліками будемо.
Каліка — не довіка, а пан — не до смерті.
Каліка не родиться, а робиться.
Глухе таке, що хоч тури гони, то не почує.
Глухий глухого не спитає, чому він недочуває.
Глухий зачув, а німий крикнув.
Глухий та німий — рідні брати.
Глухий що не дочує, то вигадає.
Глухий сказав:«Послухаємо!», сліпий сказав: «Побачимо!»
Глухий — що хоч йому з гармати стріляй над вухом, то не почує.
Глухого і німого справи не допитаєшся.
Глухому пісню співати.
Для глухого дві обідні не правлять.
Добре глухому — не скаже нікому.
Добре глухому й німому, бо не скажуть нікому.
На одне вухо оглух, а на друге й стільки не чує.
Недавно оглух, а вже не чує.
Немає більшого глухого од такого, що не хоче слухати.
Не шепчи глухому, не моргай сліпому.
Німий глухому повідав, як сліпий видів, що кривий через рів скакав.
Чув глухий, що сказав німий, що бачив сліпий, як тікав кривий.
Скажи глухому, щоб не говорив нікому.
Чи ти не з-під Глухова?
І мох, і трава, і Мелашка крива.
Кривий кривого не напростує.
Для сліпця не треба й каганця.
З сліпим дороги не знайдеш.
3 сліпого, глухого, німого — найліпший чоловік.
Одноокий між сліпими король.
Най сліпий камінь у воду кине, то й видющий не знайде.
Недавно осліп, а нічого не бачить.
Не плакав би сліпий, шукаючи дороги, якби її видів.
Не плакав би сліп, коли б бачив світ.
Не сліпому про фарби говорити.
Присягалися сліпці, що своїми очима бачили.
Сліпий дзеркала не потребує.
Сліпий кривого доганяє.
Сліпий не несе ложку за вухо.
Сліпий краще ходить, як поводир водить.
Сліпий не баче, а кривий не скаче.
Сліпий невидющого водив, та оба в яму попадали.
Сліпий не побачить, так вигадає.
Сліпий розповідав невидющому, як хата горіла.
Сліпий сліпому стежки не вкаже.
Сліпий сліпому не поводир.
Сліпому ліхтар не поможе.
Сліпі не родяться, а робляться.
Сліпому не світять.
Сліпому очі зав'язані.
Сліпому як не світи, все пита, куди йти.
Темному й сонце не поможе.
Штурх Панька в око, бо Панько і так сліпий.
Якби сліпий очі мав, то він би усе знав.

Був там, де тепер нема.

Від смерті не втечеш.
Більше разу не вмреш.
Верти, не верти, а треба умерти.
Як не мудруй, а вмерти треба.
Він своєю смертю не вмре.
Вмер — менше лиха знатиме.
Вмерти ніколи не пізно.
Вмирати — не на вози збиратись.
Вмирати так вмирати — все одно день теряти.
Все одно: умри ти сьогодні, а я завтра.
Був у бувальцях, знає, що кий, що палиця.
Бував я у буваличах і видав видаличі.
Бував вже і на возі, і під возом.
Був на коні і під конем, був на столі і під столом.
Бувалий чоловік: бував за столом і під столом.
Був на коні і під конем, в ступі і за ступою, бачив лози і верболози, шилом вміє голити.
Був у Римі, та й папи не бачив.
Був на морі, був і за морем.
Всюди бував і ніде місця не зігрів.
На мені тільки піч не була.
Хоч мале, та вузлувате.
Хоч невдалий, але бувалий.
Хто у світі не бував, той і дива не видав.
Перейшов уже крізь сито й решето.
Він перейшов вогонь і мідні труби, попав чортові в зуби і звідти вийшов. Пройшов вогонь і воду.
Перейшов і Крим, і Рим, і мідні труби.
Стріляного горобця на полову не зловиш.